Так де ж той Еракт?

    В цієї статті я хочу торкнутися цікавої теми - це поселення Еракт (або як його ще називають Ерактон, Єракт, Іракт). Справа в тому, що вже не один десяток років ходять легенди про поселення Еракт, яке знаходилось поруч з містом Ананьїв, або прямо ототожнюється з містом Ананьїв. Звісно було б не погано  додати до історії нашого міста пару тисяч років. Тому мені дуже хотілося б розібрати цю тему, бо з одного боку начебто все дуже просто і ясно, але з другого боку так все запутано, що потрібно розбирати все до дрібниць, щоб результат був  зрозумілим та переконливим. Тому окрім тексту та картинок в статті буде трохи математики та геометрії.

    ТОЖ ПОЧНЕМО.

ЧАСТИНА ПЕРША

    Спочатку ставим питання: Де ж могло знаходитись поселення Еракт і чи дійсно такі вже беззаперечні докази того, що Ананьїв знаходиться на місті де був древній Еракт, чи хоча б біля місця де було те посення? Якщо то так, то нашому місту близько двох тисяч років!!! Для того щоб розібратись в цьому питанні нам доведеться трішечки порахувати та помалювати. 

    Поселення Еракт згадував в своєму труді "Керівництво до географії" давньогрецький вчений Клавдій Птолемей, який жив у II-му столітті нашої ери. Багато дослідників вивчали труди Птолемея на предмет ототожнення поселень вказаних на картах Птолемея, в тому числі і поселення Еракт. Оскільки мене цікавить історія Ананьївщини, то в цієї статті я спробую розібратись тільки з темую тотожності поселення Еракт та міста Ананьїв.

    Цікавий факт: поселення Еракт, окрім Птолемея, не згадував жоден зі стародавніх істориків, мандрівників чи картографів. Взагалі, у Птолемея є багато поселень про які знав тільки він. Чому так вийшло незрозуміло.

    

    Почнемо з того звідки виникла гіпотеза про тотожність Ананьєва та Еракта. Для цього спочаку я трішечки торкнусь самої Птолемеєвої праці. "Керівничтво до географії" Клавдія Птолемея - це праця яка була написана ним у другому столітті нашої ери, та складається з семи книг. В першій книзі розповідається про Земну кулю, про географічну конічну проекцію, та географічні координати (довготу та широту). В інших описуються різні держави та даються координати, а іноді невеличкі описи різних поселень, річок, озер, гір тощо. Додатково з цією працею додавались двадцять сім мап складених Птолемеєм. Ця праця спочатку була втрачена, а потім в 13-му столітті знайдена, але без мап. В 15-му столітті мапи по данним праці Птолемея були відновлені. Ця праця довгі роки була основним джерелом географічних знань в Європі і зробила величезний вплив на розвиток самого європейского суспільства. От я наведу декілька сканів з самої праці, відновлених мап, та безпосередньо самого уривку де йдеться про Еракт. Праця написана давньогрецькою мовою і не дивуйтесь що ви не бачите цифр, просто в давньогрецької мові замість цифр використовували букви. Та і не тільки в давньогрецької, наприклад в наших стародавніх літописах написаних пізніше, також замість цифр використовували букви. В цієї праці Птолемей не дає ніяких відстаней, а лише координати по яким треба розраховувати відстать та напрямок між вказаними точками.

Відновлена загальна мапа світу по Птолемею

 

Обкладинка праці Птолемея "Керівництво до географії".
Видання кінця 14-го початку 15-го століття.

Одна з мап манускрипту яка відноситься до Європейської Сарматії

 

Листок в якому йдеться про Еракт

Збільшена копія де безпосередньо йдеться про Еракт (Ерактон)

       На останьої картинці ми бачимо, що для Еракта (як і для багатьох інших поселень в цієї праці) Птолемей дав лише координати і більше ніяких відомостей нема. В тексті нижче йдеться про острів в гирлі річки Танаис (Дон). Тому ми навіть приблизно нічого не можемо сказати про те хто в тому поселенні жив, яким воно було за розмірами і яке місце займало в тогочасному суспільстві. До речі, те що перша буква в назві грецька "н" хай вас не збиває, в аттичному діалекті ця літера означала довгий голосний [ɛː], котрий потім перешов в літеру "i", тому якшо зараз прочитати це слово то поселення буде мати назву Ірактон. Ну то вже нюанси, тому будемо називати це поселення так, як його називають з кінця 19-го століття.

    Тепер розберемось з першоджерелом, завдяки якому виникла гіпотеза про тотожність Ананьєва та Еракта: 

    У серпні 1884 року в Одесі відбувся VI Археологічний з'їзд на якому професор філологии  Новоросійського університету Л.Ф.Воєводський робив доповідь "О происхождении названия Черного моря". Також він прочитав невеличкий реферат "О карте древних поселений на юге России" представивши мапу, яку він зробив за дорученням підготовчого комітету з'їзду. Нажаль сам реферат не зберігся, є тільки його невеличкий опис. Ось документи цього з'їзду і сама мапа:

Один з чотирьох томів матеріалів археологічного з'їзду
у якому є доповідь Л.Ф. Воєводського

Опис рефератів з'їзду

Частина опису де йдеться про реферат Воєводського

Мапа Воеводського

Частина мапи з Ананьєвом

    Свою мапу він зробив взявши за основу мапу відповідного регіону з атласу "Royal Atlas of Modern Geography", перше видання якого було зроблено у 1861-му році. Цей атлас був одним з кращих на той час. Воєводський взяв і наніс на мапу древні поселення відомі на той час. Якими першоджерелами він користувався і чи сам перераховував координати не відомо.

    Потім у 1899-ці вийшла праця професора історіко-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету Ф.О. Брауна "Разыскания в области гото-славянских отношений", в якої Браун теж доклано розбирав ту частину праці Птолемея, яка відноситься до Європейської Сарматії. Браун підійшов до цього питання з точки зору математики і картографії. Він розрахував координати вказаних поселень так, щоб можна було іх нанести на тогочасні мапи, мабудь тому він не був настільки категоричнім з місцем находження поселення Еракт (ось я надам частину з книги де він про це пише):

Обкладинка праці Ф.О.Брауна

Частина де Браун пише, що не можливо
точно вказати де знаходилось поселення Еракт

    Як ми можемо побачити, Браун однозначно вказує, що Еракт і Ананьїв це не те саме. Він навіть склав свою мапу на основі даних Птолемея. На цієї мапі він доволі далеко здвинув Еракт (Erakton на мапі) у бік Тіраса (Дністра) від річки Аксіак (як вважається таку назву в давнину мав наш Тилігул), тому праця Ф.О. Брауна ніяким чином не може вважатись підтвердженням тотожності двох поселень.

Мапа складена Ф.О. Брауном

    Є ще одна стаття де згадується місто Ананьїв, правда не зовсім на цю тему. Вона була надрукована у науковому виданнї "Etnolog" Словенського етнографічного музею за 1930-31(й) роки. Стаття ця називалась "Reka Erak", написав її доктор історичних наук з Любліна Нико Жупаніч. В цієї статті він згадує битву між гунами та остготами у IV-му столітті нашої єри, яка за даними візантійського історика Йордана, відбулася на річці Ерак. В  своїй статті Ніко Жупаніч намагається з'ясувати де знаходилась річка Ерак, в результаті він говорить що річка Ерак то є стародавня назва річки Тилігул, а поселення Еракт (Ерактон) взяло назву від цієї річки, а про знаходження самого поселення Еракт говорить теж саме що і Браун - поселенення знаходилось поблизу Ананьєва. Тут я не буду розбирати цю статтю, бо визначаючи місце знаходження Еракта Ніко Жупаніч посилається на того ж таки Ф.О. Брауна. Взагалі тема назви нашої річки теж доволі цікава, тому я обов'язково спробую докладно розібрати цю тему у майбутньому (матеріал збирається).

Стаття Ніко Жупаніча

Мапа зі статті Ніко Жупаніча

    От напевне і всі більш менш вагомі праці в яких згадуються поселення Еракт та Ананьїв... Є ще декілька праць інших науковців 19-20(го) столітть, які згідно з птолемеєвими координатами складали мапи Європейської Сарматії на яких є поселення Еракт, але всі автори в своїх працях це поселення розташовували недалеко від річки Тірас (Дністер), а іноді і на самої річці. Оскільки в цих працях про Ананьїв не згадується, то ми їх брати до уваги не будемо. Справа в тому, що до цього часу неможливо точно визначити де знаходились деякі поселення про які згадував Птолемей і Еракт одне із цих поселень. Якщо це поселення і існувало, то де воно знаходилось можливо довести лише поєднавши археологічні знахідки та письмові документи, але це діло майбутнього. А поки, ціль цієї статті полягає в тому щоб показати, що доказів того, що  Еракт та Ананьїв навіть поруч не знаходились значно більше ніж протележних.

    В результаті маємо один єдиний!!! доказ тотожності двох поселень - це мапа складена професором Л.Ф.Воєводським. Цікаво, що в описі до реферату Воєводського, явно вказується, що розподіл назв треба перевірити по стародавнім джерелам. Тобто, рецензент мав сумніви в правильності вказаних даних.

    Чи можна з вищевказаних данних зробити висновок про тотожність нашого міста з поселенням Еракт? Напевне можна, але з величезною натяжкою. Тому я все ж таки спробую довести, що поселення Еракт знаходилось зовсім не там де його розташовували на мапі Воєводський та Браун. Звістно всі докази, які я наведу будуть не моїми, а "спеціально навчених людей" з науковими ступенями. На мій погляд ці докази більш переконливі з точки зору "проти" ніж "за", а висновок ви зможете зробити самі.

=========================================================================

ЧАСТИНА ДРУГА

    В першій частині статті ми розібрали звідки взялась інформація про поселення Еракт і чому це поселення почали асоціювати з місцевістю де нині розташоване місто Ананьїв. 

    Нагадаю: У серпні 1884 року на VI Археологічному з'їзді в Одесі професор філологии  Новоросійського університету Л.Ф. Воєводський представив складену ним мапу "Карта древних поселений на юге Росси" де він поселення Еракт наніс біля назви Ананьїв, а у 1899-му році була надрукована праця професора історіко-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету Ф.О. Брауна "Разыскания в области гото-славянских отношений" в якої теж була представлена мапа з поселененням Еракт, але вже біля Ананьєва. Ці дві мапи були складені на основі праці "Керівництво до географії" античного науковця Клавдія Птолемея, який жив у другому столітті нашої ери. Але я вважаю, що вірним було б зробити хоча б невеличку перевірку цієї інформації та ознайомитись з працями інших науковців, а потім робити висновки. Тим більше, що якщо Воєводський на своєї мапі ототожнював Еракт з Ананьєвом, то Браун прямо вказував на те, що точно це перевірити неможливо і навіть знаходження цих двох поселень неподалік це лише припущення. Тому залишається тільки!!! мапа Л.Ф. Воєводського. Чи можна на підставі лише однієї мапи робити висновки? Мені якось сказали, що все залежить від того хто і як зміг довести свою точку зору. Звичайно, але, все ж таки, доказова база повинна базуватись на більш вагомих доказах ніж одна єдина мапа. От і давайте розглянемо іншу точку зору та доказову базу.

    Спочатку давайте розберемось, а чи були в кінці XIX-го століття мапи на яких роглядалися варіанти знаходження поселень за Птолемеєм? Виявилось, що були і якщо пошукати буквально трішечки, то можна знайти іншу мапу, яка складена археологом, професором Київського університету Юліаном Андрійовичем Кулаковським, теж до Археологічного з'їзду, але вже до 11-го, який відбувся у серпні 1899 року в Києві. Для цього з'їзду Кулаковський підготував мапу під назвою "Карта европейской Сарматии по Птолемею", та написав невеличку працю під назвою "Карта Европейской Сарматии по Птоломею (приветствие XI Археологическому съезду)" з докладним описом ціеї мапи. Зауважу, що цю мапу робив археолог, але тут важливіжа не мапа, а праця, тому що мапа складена за даними Птолемея і була фактично спробою за цими даними відтворити мапу регіону як його бачив Птолемей. А от в самої праці є роз'яснення, як і чому Кулавський наносив ті, чі інші місця на мапу. Разом с тим Кулавський не намагався локалізувати на тогочасних мапах п'ять поселень, з мапи Птолемея, розташованих по Тірасу (Дністру): Еракт, Вівантаварій, Клєпідава, Метоній, Карродун. Стосовно цих поселень він зробив теж саме зауваження яке зробив Браун, що ці всі локалізації досить умовні і що "тільки археологічні дані можуть вивести це питання з сфери припущень та гадань на грунт фактичної достовірності" (цит.). Разом з цим Кулаковський згадував роботи різних науковців, які намагалися локалізувати ці п'ять поселень на тогочасних мапах починаючи з 1805-го року. Всі ці науковці розташовуали Еракт... на Дністрі!!! Дивно правда, що він зовсім не згадує мапи Воєводського та Брауна, але ж важливо те що вони не були єдими, хто намагався знайти ці п'ять поселень.

    На цієї мапі Кулаковський показав місце знаходження поселення Еракт значно вище по течії річки Тірас (Дністер) перед тим місцем де русло цієї річки робить поворот.

Частина мапи Ю.А. Кулаковського

    Місце знаходження Еракта дуже близьке до того місця яке вказав на своєї мапі Герард Меркатор ще у 16-му столітті (про це трохи нижче). Звісно, що ніхто з вищевказаних авторів мап не робив свої мапи заради Еракту. Просто це поселення на ціх мапах вказане, що дає нам можливість для зіставлення та перевірки місця де знаходився Еракт. Тобто, ми знову підходим до того факту, що Еракт, якщо таке поселення існувало, знаходився біля річки Тірас (Дністер) на значній відстані від місця де знаходиться місто Ананьїв.

    От бачте, ми ще не дуже "глибоко копнули", але вже починає проявлятися той факт, що Еракт і Ананьїв навіть поряд не знаходились. Але все ж таки спробуємо "копнути ще трохи глибше". Для цього будемо триматися хронології і почнемо з мап які були складені різними картографами до 19-го століття.

    Після того як у 13-му столітті була знайдена праця Клавдія Птолемея "Керівництво до географії", різні картографи 15-16(го) століть намагалися відтворити мапи базуючись на цієї праці. Ось приклад деяких мап Європейської Сарматії різних років та картографів, які створювали ці мапи по даним з праці Птолемея:

    Всі мапи з одного боку однакові, але мають деякі від'ємності, в тому числі і наявністю поселення Еракт. Але найточніше відтворив цю мапу Герард Меркатор наприкінці 16-го століття. Він зробив критичний аналіз праці Птолемея і звернув увагу, що в деяких перекладах є спотворення які прямо суперечать одне одному. Меркатор навіть здійснив подорож до Єгипту, де в Олександрійській бібліотеці 1400 років тому працював Птолемей. В результаті у 1584 році вийшло птолемеєвське "Керівництво до географії" в редакції Меркатора, яке стало популярним і використовувалось майже півтори сотні років. На мапі Меркатора є поселення  Еракт (нижче ця частина мапи):

Мапа Герарда Меркатора 1584 рік

    Тут ми можемо бачити і Еракт і річку Аксіак (як вважається таку назву колись мав наш Тилигул). Карта Меркатора звісно теж має свої неточності, але на ній є два важливих момента:

• поселення Еракт знаходиться доволі далеко від річки Аксіак;
• якщо дивитись по течії річки Тірас (Дністер), то це посення знаходиться по ліву сторону від Тіраса вище того місця де русло Тіраса (Дністра) робить поворот.

    Меркатор базуючись на данних Птолемея доволі точно відобразив поворот русла Тіраса (Дністра). Ось цяж частина з мапи яка була була відновлена після знайденя рукопису Птолемея

Поворот русла Тіраса (Дністра) з мапи Птолемея

    З цього можна зробити висновок, що про цю місцевість Птолемей мав доволі непогані відомості. Я вважаю, що ці два момента є цікавими. Цей поворот русла Дністра є і зараз, по течії річки трохи вище нинішнього міста Рибниця. Тому, якщо зрівняти мапу Меркатора і сучану мапу цього регіону можна бачити, що місце де могло знаходитись поселення Еракт знаходиться доволі далеко від сучасного Ананьїва і трохи лівіше (якщо дивитись на мапу) повороту русла річки. Я приблизно!!! позначив це місце жовтим еліпсом згідно мапи Птолемея-Меркатора:

Частина мапи з ресурсу Google maps

    Нагадаю, що через триста років професор Ю.А. Кулаковський також розрахував знаходження Еракта в цьому ж місці.

    Але не будемо так досконало розбирати карту Меркатора, бо вона звісно має свої неточночності в порвнянні з мапами 18-19(го) століть. Я привів її тільки для того щоб було зрозуміло,  що праця Птолемея була настільки вагома, що навіть через 1400 років на мапи наносились поселення по координатам Птолемея не особливо вдаючись в те, чи є ці поселення насправді і де вони знаходяться, хоча про деякі поселення окрім Птолемея ніхто з античних географів навіть і не згадував.

    Вже з середини 17-го століття, при створені мап, картографи перестали використовувати данні Птолемея, а більше базувалися на тогочасних даних, тому на цих мапах зникають багато поселень і не тільки поселень, а навіть річки вказані Клавдієм Птолемеєм. Наприклад зникає річка Каркініта, яка по Птолемею знаходилась на схід від Борисфена (Дніпра) та впадала в Меотійське озеро (таку назву мало Азовське море). Взагалі можна сказати, що до середини 17-го століття, півтори тисячі років, картографи наносили на мапи поселення та річки, яких насправді не існувало. Тоді стає законне питання: Звідки Птолемей брав інформацію для своїх мап, адже сам він не міг побувати у всіх регіонах які описував?

    Основою своїх даних Птолемей брав розповіді торговців та мандрівників. Самі точні дані були б астрономічні виміри на місцевості. Але торговці, та навіть і мандрівники рідко коли проводили якісь точні виміри, тому Птолемею приходилось розраховувати відстані між якимись пунктами, а оскільки дорога ніколи не буває прямою, то це потрібно було враховувати. Окрім того, через те, що в часи Птолемея і раніше не можливо було точно виміряти час, тому всі виміри часу в дорозі були дуже приблизними. От через ці дві важливі обставини і починали виникати помилки, які звісно накопичувались.

    Ви можете запитати: А все ж таки, як вимірювались відстані в ті далекі часи, адже не було ніяких одометрів щоб вимірювати пройдений шлях? Але люди тоді були доволі винахідливими, тому якщо точний час виміряти було ім важко, то відстані вони міряли. Наприклад римські легіонери вимірювали відстані милями. Одна миля дорівнювала тисячі подвійних шагів, тобто щаг лівою та павою ногами і це складалдо близько 1,6 км. Ще вимірювались відстані часом в дорозі, потім переводились в стадії (одна з перших шляхових мір). Але люди намагалися використовувати і деякі пристрої для виміру відстаней. Опис одного такого пристрою зробив римський інженер і архітектор Марк Вітрувій, який жив у першому столітті до нашої ери. Якщо коротко, то цей пристрій являв собою дві коробки розташованих одна над одною, а між ними механізм який приводився в дію колесом. У верхню коробку насипалися камінці якомога однакового розміру. Колесо в процесі руху приводило в дію механізм який, наприклад через сотню оборотів колеса дозволяв одному камінцю падати з верхньої коробки до нижньої. Тому порахувавши камінці в нижньої коробці та знаючи довжину кола колеса, можна було порахувати відстань яку це колесо проїхало. Дотепно правда? Але ж такі та подібні пристрої не випускались масово на конвейрах і були далеко не у всіх, тому все ж таки відстані та час розраховувались приблизно, тому помилки були неминучі, а звідси і неточності на мапах.

    От у наступній частині статті, трішечки скориставшись математикою та геометрією, ми спробуємо ці помилки розібрати.

=========================================================================

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

    Спочатку обов'язково треба згадати таку одиницю виміру відстані як стадій. Процитую Вікіпедію:

    Ста́дій, також ста́дія, стадіон (грец. στάδιον) — старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів, що була вперше введена у Вавилоні, а вже потім отримала свою грецьку назву. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. 

    Тобто, стадій - одиниця виміру доволі приблизна, бо може залежати від багатьох факторів, тому довжина стадія була не однаковою в перерахунку на метри. Довжина стадія в різні часи, та у різних народів мала близько десятка значень та коливалась між 157-230 метрами. Зараз розбираючи праці античних географів науковці часто не знають, якої довжини стадій використовував той чи інший античний автор в своїх розповідях. Тому дуже важливо згадати про те, що всі дослідники досі точно не можуть визначити яким стадієм користувався  Клавдій Птолемей при написанні своєї праці. Одні вважають, що Птолемей використовував стадій у 185 метри, інші - у 210 метри, а деякі вважають, що оскільки точних астрономічних вимірів на місцевості не робилось і в основному все базувалось на розповідях, то розмір стадія при опису різних регіонів може бути будь який. От це одна з причин чому важко точно локалізувати той чи інший об'ект згаданий Птолемеем, бо різниця між найменшою та найбільшою довжиною стадію складає 73 метри, а це доволі багато бо якщо відстані вимірюються сотнями стадій, то на кожній сотні похибка може сягати більше семи кілометрів. Окрім того, Птолемей вказував, що в його мапах допустима помилка складає 5 хвилин дуги, тобто в різних частинах його мапи в перерахунку на кілометри радіус помилки складає від 4-х до 9-ти км., це означає, що диаметр кола для пошуку того чи іншого об'єкта коливається від 8-ми до 18-ти км. Ці моменти запам'ятовувати не обов'язково але звернути увагу на них потрібно.

    Тепер розберемось, як вираховується відстань на мапі Птолемея використовуючи координати. Погляньмо на малюнок нижче:

    От наприклад, нам потрібно вирахувати пряму відстань (жовта лінія) між поселеннями Еракт та Тіра (нишній Білгород-Дністровський). Для цього нам потрібно по меридіану опуститись на широту Тіри (позначимо цю відстань як "а"), потім по цієї широти "дійти", до Тіри (позначимо цю відстань як "b"). В результаті на мапі  в нас з'явиться прямокутний трикутник, після чого використовуючи теорему Піфагора (квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів) ми знаходимо пряму відстань між поселеннями, яку позначим як "c". Тільки от відстань яку ми знайшли буде в хвилинах дуги, тому треба перевести хвилини дуги в стадії. От тут і "починаються танці з бубном", тому що не відомо, який стадій використовував Птолемей (сам він це не вказував). Звісно, Птолемей для того щоб перевести прямі відстані в географічні координати напевно проводив зворотні розрахунки використовуючи координати вже нанесених на мапу об'єктів, а оскільки, як я вже вказував, точних астрономічних вимірів на місцевості він в достатньої кількості не мав, то знову ж таки помилки накопичувались. На додачу можна згадати, що в конічної проекції Птолемея розмір одного градуса на мапі по довготі завжди дорівнює 500 стадій, а по широті один градус на мапі дорівнює 500 стадій лише на екваторі, а з наближенням до півночі ця цифра зменшується, тому на кожній широті доводиться перераховувати довжину одного градусу використовуючи тригонометрічну функцію "косінус". Ось приклад птолемеєвської конічної проекції:

Конічна проекція Птолемея

    Тому доволі важко перенести об'єкти з мапи Птолемея на сучасні мапи. Але не все так погано... З тих давніх часів і до сьогодні існують точки, які можна точно визначити, наприклад русла річок, та поселення розташування яких нам точно відомо. Візьмемо наприклад те ж саме поселення Тіра (Тірас). Точно визначено, що  це поселення знаходилось на місті де зараз знаходиться місто Білгород-Дністровськ, або візмемо велике грецьке торгове поселення Ольвія, яке знаходилось у дельті Південного Бугу та Дніпра, та деякі інші місця та поселення сучасні координати яких точно відомі. Завдяки цьому, використовуючи математику, тригонометрію та геометрію, ми маємо можливість визначити де знаходились ті чи інші місця згадувані Птолемеем. Зазначу, що спираючись тільки на розрахунки на всі 100% ці місця визначити неможливо! Буквально всі науковці у своїх праціх наголошують на те, що окрім розрахунків повинні бути археологічні підтвердження, та письмові згадки інших авторів, а для багатьох місць з птолемеевської мапи таких підтверджень нема і Еракт не виключення. 

    Тобто основні проблеми при вивченні праць з Географії античних авторів:

• неможливість точного виміру часу;
• неможливість точного виміру відстаней (про ці два моменти я згадував у другій частині статті);
• неможливість визначення розміру стадія;
• різні автори використовують різні способи викладення данних про різні регіони;
• для багатьох місць відсутні археологічні та письмові підтверждення.

    Ці всі проблеми, з якими зтикаються дослідники стосуються не тільки птолемеєвської праці. Всі вони також відносяться до будь-якої праці з Географії, будь-якого античного автора. 

    Тепер визначивши всі проблемні моменти, та яким чином локалізувати поселення  на  мапі за птолемеєвськими координатами, можна безпосередньо перейти до спроби визначити де могло знаходитись поселення Еракт. Для цього скористаємось сучасною мапою, яку можна взяти з интернет-ресурсу Google maps.

    Спочатку я хочу дати дві копії частини перекладу птолемеєвської праці, який зробив россійский філолог та історик В.В. Латишев та опублікував у 1890-му році.

    В ціє частині показано, що Птолемей знав про поворот річки Тіра (Тірас), яка зараз зветься Дністром, і вказував його координати. 

    В цієї частині вказані п'ять поселеннь, які на думку Кладія Птолемея знаходились біля річки Тіра (Тірас). До речі, як я вже казав в першій частині, в точному перекладі поселення має назву Іракт. Після назви поселень вказані координати, спочатку по довготі (напрямок північ-південь), а потім по широті (напрямок схід-захід).

    Почнемо з мапи, яку відтворив Герард Меркатор наприкінці 16-го століття за координатами Птолемея. Точніше з частини мапи, яка безпосередьно стосується теми цієї статті.

Мапа Герарда Меркатора

    На цієї мапі я позначив рожевою та червоною стрілочками Еракт та Вібантаварій відповідно. Зверніть увагу, що Птолемей помилився у відображенні Тіраса (Дністра). Річка Дністер, до того як робить поворот вище міста Рибниця, тече з північного заходу на південий схід, а на мапі Птолемея ця річка тече з заходу на схід, що в свою чергу могло призвести, до того що Птолемей не точно вказував координати поселень які він розташовував "вище річки Тірас".

    Оскільки нема точного опису, як проводив свої розрахунки професор Воєводський асоціюючи Еракт та Ананьїв, то можна об'єднати аналіз його мапи з аналізом професора Брауна. По-перше  тому, що вони єдині вказували на близкість Еракта та Ананьєва, а по-друге Браун в своїй праці "Разыскания в области гото-славянских отношений" дуже докладно описав свої розрахунки, які можна повторити. Забігаючи вперед скажу, що я знайшов помилку в розрахунках професора Брауна! Так, як це не дивно але вона є. Я обов'язково про неї скажу, а зараз поглянемо на мапу з ресурсу Google maps на яку я наніс розрахунки професора Брауна:

Приблизне місцезнаходження Еракта за розрахунками Брауна

    Пояснення:

•  Жовті лініі - розраховані Брауном відстані між містом Тіра (Білгород-Дністровським) та місцем де річка Тірас (Дністер) робить поворот та стародавнім містом Ольвія до того ж місця повороту річки. Ці лініі сходяться як раз біля нинішнього міста Рибниця. Звідси до того місця де Тірас (Дністер) робить поворот близько 10 км, що в принципі практично вкладається в похибку на яку вказував Птолемей у своїх розрахунках.
• Червоні кола - розраховані Брауном відстані між: містом Тіра (Білгород-Дністровським), містом Ольвія, поворотом річки Тірас та можливим розташуванням Еракту.

    В результаті я отримав приблизну точку перетину всіх трьох кіл, яку відмітив червоною міткою. Це місце знаходиться від Ананьєва на відстані 26 км. Синє коло - це птолемеєвський допуск  максимальний діаметр якого сягає близько 18-ти кілометрів. От начебто все зійшлось і Браун був правий, коли казав, що Еракт треба шукати поруч із Ананьєвом. Але виявилось не все так просто. Більш уважно перевіривши розрахунки професора Брауна, я виявив цікаву річ, яку пояснити дуже важко... Для розрахунку відстаней між містами Тіра, Ольвія та поворотом річки Тірас, Браун взяв вірну різницю в координатах по довготі 180 та 240 хвилин відповідно. А от для розрахунку відстаней до Еракту різниця по довготі між цими точками не співпадає на 20 хвилин. До Тіри та Ольвії на 20 хвилин менше, а до повороту Тіраса на 20 хвилин більше!!! Складається таке враження що Браун результати вираховував, а потім підганяв. Я взяв і за методикою професора Брауна зробив перерахунки. Ось що в результаті вийшло:

Приблизне місцезнаходження Еракта за розрахунками Брауна (виправлена помилка)

    Тут ті ж самі позначки, які я описував вище, тільки мої розрахунки по правильним відстаням бузкового кольору. Після перерахунку маємо такий результат:

Результат перерахунку за виправленими даними

    Місце, де по Брауну могло знаходитись посерення Еракт, змістилося на північний захід на відстань 20 км від попередніх розрахунків, та на відстань 37км від Ананьєва і в коло похибки попадає місто Подільск. Якщо згадати що наприкінці 19-го століття місто Ананьїв було повітовим містом, а Подільск невеличким селом Бірзула, то стає зрозумілим, чому Браун вказав, що Еракт може знаходись поряд з Ананьєвом. Хоча якщо додати птолемеевську похибку, то слово "поряд" навряд чи тут доречно. Ну що, начебто ми приблизно довели правоту професора Брауна, але не будемо поспішати і згадаємо що Браун брав стадій який дорівнював 185м, але ж яким стадієм користувався Птолемей  невідомо і порахувати це точно неможливо через неточності про які я казав вище. Окрім цього, використання мапи конічної проекці дає значні викривлення ближче до країв, простіше кажучи масштаб змінюється в залежності від частини мапи, а відповідно може змінюватись і довжина стадію. Тому і є припущення, що Птолемей міг використовувати стадій різної довжини. Тож, я взяв і перевірив, що буде якщо використати стадій довжиною 210 метрів (сучасні дослідники більше схиляються до цієї цифри).

Розрахунки при довжині стадію в 210м.

    Як тільки я використав довжину стадію у 210 метрів, вся начебто чудова картина просто розвалилась. Розташування повороту Дністра не те що змінилось, а при відкладенні відстаней від міст Тіра і Ольвія, точки цього повороту просто "розбіглись" на 12км., а можливе місце розташування поселення Еракт змістилось ближче до Дністра на 29км.

    Чому ж так виходить? Тому що довжина стадію не вірна? Ні тут цілий комплекс проблем про які було сказано вище. Плюс те, що якщо на мапі Птолемея відстань між опорною (відомою зараз) точкою і об'єктом, який хочешь знайти більше ніж 200км, то з'являється похибка в відстанях по довготі та широті. Ця проблема описана в книжкі історика та археолога, доктора історичних наук, професора В.Г. Зубарєва, "Историческая география Северного Причерноморья по данным античной письменной традиции", яка була надрукована у 2005-му році. 

    В цієї праці він запропонував цікаву методику локалізації об'єктів про які згадують античні автори у своїх творах. Використовуючи цю методику Зубарєв доволі точно локалізував об'єкти на картах античних авторів, які потім отримували або вже мали археологічне підтвердження. Методика ця полягає в тому, що наприклад мапа Птолемея розбивається на шість зон і в кожнії з цих зон вираховується довжина одного градуса по довготі та широті в кілометрах. Це позбавляє зайвих операцій перерахування градусів у стадії, а потім у кілометри. Наприклад для зони де знаходиться Еракт один градус по довготі дорівнює 0,8км, а по широті 1,88км. Окрім цього враховуються дороги , які проходили або могли проходити між поселеннями, а дороги, як відомо не бувають абсолютно прямими. Ще Зубарев використовуючи свою методику намагається не використовувати відстані більші ніж 200км. Якщо є така можливість, то шукає проміжні пункти. Зони обираються за збільшенням викревлення зображення на мапі. Щоб не затягувати і так затягнуту статтю, я не буду показувати повторення цих розрахунків, а наведу лише місце де по розрахункам Зубарєва може знаходитись поселення Еракт з 9-ти кілометровим допуском на похибку:

Розташування поселення Еракт за Зубарєвим

    В підтвердження висновків Зубарєва говорить той факт, що правобережне подністров'я більш багате на стародавні археологічні пам'ятки на відміну від лівобережного. До речі, згадуване Птолемеєм поселення Вібантаварій знаходиться від Еракта на відстані 16км. Як раз на  цієї відстані від розрахованного місця можливого розташування Еракту знаходиться село Попенки Рибницького району. Це місце дуже цікаве в археологічному плані, тут на відносно невеликій площі розташовано відразу чотири городища гетського часу при чому одно з них,  городище "Вихвантиці" розташоване на лівому березі Дністра, що говорить про те, що в стародавні часи тут можливо була переправа. А значить район був доволі людний.

    Наведу ще один аргумент в пользу того, що Еракт разом зі всіма  п'ятьма поселеннями все ж таки був розташований на Дністрі, або не далеко від нього. Річ у тім, що раніше дорогами в основному були річки і аж у 19-му столітті, коли всюди стали стрімко розвиватись залізниці то річки-дороги втратили своє значення. Тому саме біля річок в більшості виникали поселення. Якісь поселення розвивалися в крупні міста, якісь зникали. але тенденція була саме такою. Для торгівлі потрібні дороги, а кращими дорогами, на ті часи, були річки. Ви можете сказати, що Ананьїв теж знаходиться на річці? Це дісно так, але ж Тилигул навряд чи колись був річкою, яка була придатна для судноплавства навіть у античні часи, тому всі згадки де фігурує назва Тилігул закінчуються Тилігульским лиманом. Цієї теми я ще обов'язково торкнуся згодом.

    Ну і звичайно я не зміг втриматись, щоб не зробити спроби самому пошукати Еракт, використовуючи методику Брауна і Зубарєва додавши ще одну точку для розрахунку. В 60-70(х) роках XX століття проводились археологічні розкопки городища біля села Рудь, яке знаходиться за п'ять кілометрів від Дністра на півночі Молдавії. По результатам цих розкопок у 1981-му році була опублікована стаття  "Городище Рудь - Мэтоний Птолемея?", в якій наводились аргументи, що ця археологічна пам'ятка може бути птолемеєвським Метонієм. У 90-х роках минулого століття на цьому городищі знову проводились археологічні розкопки фондом "Рудь-Метоній", тому якщо припустити, що городище Рудь і є поселення Метоній, то можна використати в розрахунках ще одну опорну точку. Результатом моїх розрахунків з поєднанням методик Брауна, Зубарєва, додатковою опорною точкою Рудь-Метоній і урахуванням допусків, виявився прямокутник розміром 42х16км. Звичайно моя спроба ні на що не може претендувати окрім "спортивного інтересу", але результат вийшов цікавий. Можливо колись археологи і зможуть знайти  зі стовідсотковими доказами всі п'ять поселень на річці Тірас (Дністер) про які згадував Клавдій Птолемей, а можливо це так і лишиться загадкою.

Результати моїх розрахунків

    Ось це все основне, що я хотів розповісти про Еракт. Матеріалів на тему Птолемеевської праці "Керівництво до георгафії" дуже багато. Написані томи праць, зламано сотні  списів... Все я звісно не осилив, але прочитав доволі багато. По різним працям, мість де могли бути розташовані п'ять поселеннь Еракт, Вівантаварій, Клєпідава, Метоній, Карродун я нрахував біля десятка на великій території - від Тирасполя до Кам'янець-Подільського, але всі ці місця об'єднує те, що всі дослідники розташовували їх якщо не на Дністрі, то у всякому разі недалеко від нього. І лише професори Воєводський та Браун згадали про Ананьїв. Тому, якщо підійти до цього навіть статистично, то коли десять дослідників говорять про річку Дністер, а двоє говорять про інше, то очевидно, що вірогідність помилки цих двох вище, бо десь щось не врахували в своєму дослідженні.

    Тепер той хто осилив стільки тексту і дочитав до кінця, може сам зробити висновок, чи могло бути поселення Еракт біля Ананьєва (не кажучи про їхню тотожність)? Я ж можу висловити свою думку: Доказів того що поселення Еракт то Ананьїв, чи знаходилось десь поруч, нема ніяких і зараз довести це неможливо!!! Тільки і тільки письмові та археологічні дані в купі з розрахунками можуть підтвердити це припущення. 

ВИСНОВОК:

    На мою думку, в пошуках того, що біля міста Ананьїв знаходилось посення Еракт, а тим більше, що місто Ананьїв і є той самий Еракт, ми приходимо до висновку - цьому нема ніяких переконливих доказів!

Дякую всім за цікавість ;)