Так де ж той Еракт? - 2

    Не думав я що буду писати продовження статті про Еракт, бо гадав, що в попередньої статті доволі розгорнуто дослідив це питання. Але, як виявилось, при спробі розкрити тему Еракт(у), я використав книгу видання 2005 року і роглянув питання виключно з точки зору математики, геометрії і картографії. Але наука йде вперед і це значить що зупинятись не потрібно.

    Почалося все з того, що я придбав двухтомник "Історя цівілізації. Україна" і зрозумів, що окрім математики, геометрії і географії є ще лінгвістика. З лінгвістикою розібратись було складніше, і ця стаття є результатом спроби розібратись в цьому питанні.

Мал.1

    В першому томі цього збірника я натрапив на статтю Генадія Козакевича:

Мал.2

    Стаття розповідає про історію появи кельтів на землях України та кельтский вплив на цієї території з IV-III ст. до н.е. по I ст. н.е.

    В цієї статті є цікава інформація стосовно того як виглядали кельтські поселення:

Мал.3

    та безпосередньо про топонім Еракт:

Мал.4

    Ось вона ниточка і я почав за неї тягнути. Одразу поцікавився автором.

    Казакевич Геннадій Михайлович: доктор історичних наук, професор кафедри історії мистецтв Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, науковий співробітник Institut für die Wissenschaften vom Menschen (2022), головний редактор журналу «Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва». Тематика наукових досліджень: культура та мистецтво давніх кельтів, мистецтво народів Європи доби античності та раннього середньовіччя, історико-культурні зв’язки України з Ірландією та Шотландією.

    Тобто, автор є професійним вченим, дослідником давніх кельтів. Далі поцікавився працями Генадія Михайловичами. Серед того, що вдалось знайти я натрапив на дисертацію, яку Генадій Михайлович захищав у 2015-му році на здобуття докторського ступеню. Дисертація має назву "КЕЛЬТИ В ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (III ст. до н. е. – I ст. н. е.)".

    В цієї дисертації є фрагменти, які мають відношення до топоніму Еракт і його кельтського походження. Далі буду наводити частини дисертації зі своїми коментаріями.

1.

Мал.5

    Для того щоб було зрозуміло що значить вираз "вище річки Тірас біля Дакії", наведу карту цього регіону:

Мал.5
Авторство: Presse03, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=1812584

    Річка Тірас - це стародавня назва Дністра. Беручи це до уваги, можна сказати що п'ять поселень вказаних Птолемеєм знаходились у верній частині мапи біля північного, північно-східного кордону Дакії, який проходив по річкі Дністер.

    Тепер подивимось на мапу, яку відтворив Герард Меркатор наприкінці 16-го століття за координатами Птолемея. Точніше на частину мапи, яка безпосередьно стосується п'яти топонімів вказаних Птолемеєм:

Мал.6
Синьою стрілочкою вказано поселення Метоній, яке зараз, з все більшою достовірністю, ототожнюють з розкопаним городищем Рудь біля одноїменного села в Молдові

    Тут чітко видно співпадіння топонімів на мапі Меркатора з мапою кордонів Дакії, та описом Птолемея.

2.

Мал.7

    Тут професор Казакевич згадує книгу російського науковця Олександра Фалілєєва, який написав книжку "Selecta Celto-Balkanica", на яку Казакевич писав рецензію ще у 2013-му році. Книжки Фалієва у відкритому доступі нема, але це і не потрібно, достатньо було ознайомитись з рецензією професора Казакевича.

    Що в цьому всьму цікавого?... А цікаво те що професор Казакевич вказує на те що назви топонімів на території, яка нас цікавить, були кельтскими і дає переклад назві Еракт з кельтського. Це говорить про те що Клавдій Птоломей вказував кельтські назви, а аж ніяк не грецькі щи ще якісь. Ще раз звернем увагу на цитату з Мал.4, там написано:

"... мова кельтів була престижнимзасобом спілкуваннятогочасної племенної еліти (незалежновід походження, фактично така собі "латина варварського світу")..."

    Це важливий момент і важливість його в в тому, що навіть якщо ці п'ять поселень не були суто кельтськими, але всерівно вони мали кельтську назву. Тому перекладати назви цих топонімів іншими мовами, наприклад грецькою, чи якоюсь іншою, нема ніякого сенсу.

3.

Мал.8

    Тут відразу треба вказати що таке Барбарикум?

Барбарикум - географічна назва, що використовується в історичній та археологічній літературі для позначення великої території, зайнятої варварами, яка в римські часи лежала за межами Римської Імперії в Північній, Центральній та Південно-Східній Європі. Також - землі, що лежать поза римським адміністративним контролем, але, проте, були частиною римського світу. (визначення з сайту "Відкрита археологія).

    В попередньої статті про Еракт, я говорив, що в ті давні часи основними шляхами були річки, тому цілком зрозуміло, що п'ять поселень вказаних Птолемеєм знаходились саме неподалік від Дністра, а не десь в степу за декілька десятків кілометрів від торгівельного шляху. З наведеного уривку можна зробити висновок, що Птолемей точно знав, що вказував на існуючі топоніми. 

    Ще один доказ того, що ці п'ять поселень знаходились саме біля Дністра - це городище Рудь, біля одноїменного села в Молдові, яке ототожнюють з Метонієм (на мал.6 вказано синьою стрілочкою).

    І заверщити цю статтю хочу цитатою професора Генадія Казакевича з його рицензії на книжку Олександра Фалілєєва "Selecta Celto-Balkanica":

Мал.9

    Наприкінці ризикну зробити цікавий висновок, що назви п'яти поселень, вказаних Птолемеем (Карродун, Метоній, Еракт, Клепідава та Вібантаварій), не обов'зково всі можуть бути поселеннями людей, це можуть бути топоніми. Що таке топонім?

    Топо́нім - назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна власна назва.(Вікіпедія)

   Простіше кажучи, якісь з цих назв можуть бути просто назвами місцевості, яка виділяється особливою рисою. Наприклад, як зараз в нас: ставок Матей, або Майнова Балка, тощо... Саме тому так не легко підтвердити, або спростувати точне місце знаходження цих топонімів без археологічних данних.

ВИСНОВОК:

    На мою думку, в пошуках того, що біля міста Ананьїв знаходилось посення Еракт, а тим більше, що місто Ананьїв і є той самий Еракт, ми знову приходимо до висновку - цьому нема ніяких переконливих доказів!

    Дякую всім за цікавість ;)