 |
| Частина мапи Північного Причорномор’я. Автор Rizzi Zannoni, кінець XVIII століття |
1. Топонім Анань / Anani / Nanii в османських і волоських джерелах
В османських матеріалах, що стосуються Очаківської області (Özi eyaleti), зафіксовано топонім Anani / Nani, зокрема у формулі Nani karyesi. У нормалізованій османській адміністративній мові karye означає «село», а форма karyesi — «його / належне до нього село». Отже, Nani karyesi доцільно перекладати як «село Нані», «село при Нані» або «сільське поселення, пов’язане з місцевістю Нані».[1]
Ця формула принципова не тому, що сама по собі остаточно доводить походження топоніма, а тому, що показує: Nani функціонувало як самостійне ім’я, до якого османська адміністрація додала класифікаційний поселенський термін karye. Іншими словами, документальна форма Nani karyesi фіксує не етимологію назви, а її адміністративне вживання як назви сільського пункту або місцевості, включеної до османської поселенської номенклатури. Таке прочитання узгоджується із загальною логікою османської низової адміністративної фіксації, у якій село виступало насамперед поселенською та фіскальною одиницею.[2]
Особливе значення має уточнення А. Середи у праці Силистренско-Очаковският еялет през XVIII — нач. на XIX в., де зазначено, що форма Nanii або Anani в латинській транскрипції вживалася переважно у волоських джерелах. Це спостереження не дозволяє автоматично виводити топонім із тюркської лексики лише на підставі його присутності в османських матеріалах. Навпаки, воно вказує на активне побутування назви у молдавсько-волоському письмовому середовищі.[3]
У зв’язку з цим особливої уваги заслуговує спостереження М. В. Сергієвського у Молдаво-славянских этюдах. Дослідник прямо зазначав, що старою назвою Ананьєва була форма Анань, а первісне населення становили молдавани та українці; при цьому він зіставляв назву з молдавсько-румунським топонімічним рядом, утвореним від anin / arin — «вільха», порівнюючи такі форми, як Anina, Aninoasa та інші похідні. Така інтерпретація добре узгоджується з природно-географічним контекстом: вільха характерна для вологих балок, долин, заплав і прирічкових ділянок, а район Анані пов’язаний із долиною Тилігулу.[4]
Разом із тим молдавсько-румунську етимологію слід формулювати обережно. Саме по собі свідчення про переважно волоське вживання латинської форми Nanii / Anani доводить зв’язок топоніма з волосько-молдавською письмовою традицією, але ще не є остаточним доказом походження назви саме від anin / arin — «вільха». Для остаточного прийняття цієї гіпотези потрібне додаткове фонетичне пояснення переходу від anin / arin до форм Анань / Anani / Nanii.
Водночас не слід повністю відкидати й тюркську інтерпретацію. Етимологічно Anani може бути пов’язане з тюркським коренем ana — «мати», «головний», «основний». У кочовій топонімії цей корінь міг уживатися не лише в родинно-побутовому, а й у просторово-ієрархічному значенні: «головне місце», «центральна стоянка», «основне урочище».[5] Форма Anani за такого підходу може пояснюватися або редуплікативним розвитком кореня, або особливостями османської графіки та канцелярської передачі, де фінальне -i не завжди є частиною кореня. Варіант Nani тоді можна розглядати як редуковану форму з утратою початкового голосного, що трапляється при передачі топонімів у нетюркській письмовій традиції.[6]
Отже, Анань слід розглядати не як похідне від пізнішої слов’янської форми Ананьїв, а як давній регіональний топонім, засвідчений в османських і волоських джерелах до остаточного оформлення сталого осілого поселення. Його походження залишається дискусійним. Найобережнішою є позиція, за якою існують дві основні етимологічні гіпотези: молдавсько-румунська, що пов’язує назву з anin / arin — «вільха», та тюркська, що виводить її від ana — «головний», «основний». При цьому вказівка А. Середи на переважно волоське вживання латинської форми Nanii / Anani, а також спостереження М. В. Сергієвського про стару форму Анань і молдавсько-український склад раннього населення роблять молдавсько-румунську гіпотезу особливо важливою і такою, що потребує пріоритетної перевірки.
2. Відхилені гіпотези походження назви
Після встановлення того, що Анань / Anani / Nanii є давнім регіональним топонімом, засвідченим у кількох писемних традиціях, доцільно окремо відмежувати робочі етимологічні гіпотези від пізніших або недостатньо обґрунтованих пояснень. До останніх належать антропонімічна, «хлібна» та родова версії.
2.1. Від особового імені Ананій
Поширена краєзнавча версія виводить назву від християнського імені Ананій. Однак вона ґрунтується переважно на пізній слов’янській формі Ананьїв і не враховує османські фіксації Anani / Nani, а також волоське вживання латинської форми Nanii / Anani. Для османського степового пограниччя найменування сільських пунктів за християнськими особовими іменами не є типовою моделлю. Суфікс -ев у формі Ананьев радше відображає російську адміністративну адаптацію давнішого топоніма, а не первинне антропонімічне походження.[7]
2.2. «Хлібна» інтерпретація
Інша версія пов’язує Anani / Nani з османсько-перським nan — «хліб». Така гіпотеза є привабливою лише через зовнішню фонетичну подібність, але не витримує лінгвістичної перевірки. У тюркських мовах поняття хліба, зерна і хлібного господарства передаються іншими стабільними апелятивами — ekmek, buğday, arpa, aşlık — і, як правило, оформлюються у топонімії за допомогою характерних суфіксів або складних конструкцій.[8]
Форма Anani не відповідає цим моделям. Так само османський запис Nani karyesi не супроводжується ознаками господарської спеціалізації місцевості: немає вказівок на пашню, хлібні податки, зерновий склад або транспортний пункт. Тому «хлібна» версія має розглядатися як вторинна народна етимологія, а не як науково прийнятне пояснення.[9]
2.3. Від етноніма або родової назви
Походження від назви кочового роду також не підтверджене. Відомі переліки ногайських і кипчацьких родів не дають надійної паралелі Anani / Nani, а османські документи зазвичай прямо позначають родову належність, якщо вона є підставою для назви.[10]
У підсумку антропонімічна, «хлібна» та родова версії не мають достатнього джерельного й мовного підтвердження. На відміну від них, молдавсько-румунська та тюркська гіпотези спираються на реальні мовні й джерельні паралелі, однак потребують подальшої перевірки на рівні фонетики, картографії та ранніх документальних фіксацій.
3. Узгодження з попередньою статтею
Примітки до розділу
[1] Середа А. Силистренско-Очаковският еялет през XVIII — нач. на XIX в. Софія, 1997. Розділ про поселення Очаківської області; форма Nani karyesi.
[2] Gençoğlu M. 1864 ve 1871 Vilâyet Nizamnamelerine Göre Osmanlı Taşra İdaresinde Yeniden Yapılanma // Çankırı Karatekin Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi. 2011. 2(1). S. 31. Див. загальний опис села як низової адміністративно-фіскальної одиниці османської системи.
[3] Середа А. Силистренско-Очаковският еялет… Місце, де зазначено: “Nanii или Anani — латинската му транскрипция се употребява предимно във влашки извори.”
[4] Сергієвський М. В. Молдаво-славянские этюды. Місце з поясненням: «Ананьев, старое название Анань…» і зіставленням із похідними від anin / arin — «вільха»; I. Iordan, 19.
[5] Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. I–IV. СПб., 1893–1911. Див. статтю ana.
[6] Кононов А. Н. Грамматика современного турецкого литературного языка. М.; Л., 1958. Див. розділи про турецьке словотворення та передачу голосних у тюркських формах.
[7] Суперанська А. В. Общая теория имени собственного. М., 1973. Див. розділи про вторинну адміністративну адаптацію власних назв; також пор. османські форми Anani / Nani у: Середа А. Силистренско-Очаковският еялет…
[8] Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. Т. I–IV. Див. статті nan, ekmek, buğday, arpa; Кононов А. Н. Грамматика современного турецкого литературного языка.
[9] Середа А. Силистренско-Очаковският еялет… Розділ про Nani karyesi; відсутність у наведеній формі ознак господарської спеціалізації.
[10] Скальковський А. А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края. Ч. I. Одесса, 1836; також загальні огляди ногайських груп у Північному Причорномор’ї.
Коментарі
Дописати коментар