Наші гімназіі. Історія будівництва (3)

    В цієї статті я торкнуся теж важливого питання. Хто був архітектором? Факти, які я наведу невідомі та наводяться вперше.

    Я вже згадував про те, що вивчаючи історію нашого міста, я все більше переконуюсь в тому, що практично вся історія міста Ананьєв елементарно вигадана. Ну ось за що не візьмись, коли починаєш перевіряти, нічого взагалі не збігається з офіційно прийнятими і всім відомими фактами або в кращому випадку ці факти мають досить грубі неточності. Хто і якими джерелами користувався, взагалі ніякої інформації немає. І дуже дивно, що так довго нікому немає ніякого діла до цього, хоча для отримання більш-менш достовірних даних навіть копати глибоко не потрібно. Так відбувається і з архітекторами, за проектом яких нібито збудовано будівлю гімназії. 

    Напевно багато хто з нас, хоч раз у житті чув, що будівлю чоловічої гімназії побудовано за проектом архітекторів В.Ф. Харламова та М.С. Марченка. Вирішив я перевірити це у повній впевненості, що ця інформація не відповідає дійсності. Саме так і вийшло...

    Почну з Володимира Федоровича Харламова. Як зараз модно говорити "погугливши", я дізнався, що справді був такий архітектор у 19-му столітті. Харламов В.Ф. - архітектор із Санкт-Петербурга, роки життя 1860-1907. За його проектами збудовано багато будівель у самому С.-Петербурзі, а також у різних містах Російської імперії. Наприклад, в Одесі будівля поштамту будувалася за його проектом у 1896-1898 роках. В принципі, чому б йому не зробити проект і будівлі нашої гімназії? Але якщо брати до уваги офіційно прийняту історію будівлі гімназії, то такого не може бути, ну просто від слова "ніколи". Чому? Та тому що у 1875 році Володимиру Федоровичу Харламову було 15 років! Як ви гадаєте, може 15-річний хлопчик скласти проект такої будівлі, навіть незважаючи на те, що його батьком був академік архітектури Федір Семенович Харламов? Відповідь на запитання напрошується сама собою... Ананьївські історики ім'я архітектора знайшли, рік будівлі придумали, а поєднати ці два факти полінувалися. Чи може батько Володимира Федоровича "причетний"? Жодних даних про це знайти не вдалося. Та й взагалі, про те, що Федір Семенович робив якісь проекти в Одесі та прилеглих містах, нічого не відомо. Ще був архітектор Харламов Леонід Михайлович (це швидше за все однофамілець), який теж працював у С.-Петербурзі наприкінці 19-го, на початку 20-го століть, але і тут проблема. У 1875 році йому було лише п'ять років. Може звичайно малювати він у тому віці і любив, але не настільки, щоб намалювати будівлю нашої гімназії :))

    З М.С. Марченком взагалі все смішно і сумно водночас. Про архітектора 19-го століття Марченко М.С. взагалі нічого не відомо. І мені здається, якщо він працював разом з кимось із таких відомих архітекторів як Харламови, то Марченко точно не був рівня "повітового завгоспу", про якого ніхто нічого не знав і він не збудував жодної значущої будівлі.

    Загалом, якщо взяти до уваги той факт, що у 1875 році нинішньої будівлі гімназії не було і не було її аж до 1897 року (про це писав М.І. Іващенко у своїй книзі "Історична записка Ананьївської гімназії", виданої у 1900р.) , то єдиний з Харламових який міг бути "причетний" до спорудження будівлі гімназії, це справді Володимир Федорович Харламов, бо його батько Федір Семенович помер у 1889 році. Володимир Федорович хоча б був поряд з Ананьєвом, а оскільки шлях із С.-Петербурга до Одеси тоді проходив через наше місто, то, можливо, тут він як мінімум проїжджав. Але чим могла зацікавити повітова влада столичного архітектора? Одеський поштамт зрозуміло - там тільки місце під нього було куплено за 140 тис.руб. А до нас чим можна було його "заманити"?

    Задавшись питанням, звідки взялися імена Харламова і Марченка, я все в тих же матеріалах постанов земських зборів знайшов відповідь на це запитання. А відповідь проста - ці два чоловіка не мають ні до Ананьєва, ні до гімназії жодного відношення, тому що в цих матеріалах вказано ім'я людини, яка робила проект будівлі нашої гімназії...

Знайомтесь: Демосфен Єгорович Мазіров (1839-1905р.р.)



Саме ця людина і робила проект нашої гімназії у 1897 році:

Цитата з доповіді члена земської управи П.А. Кондрацького

    Вище наводю цитату з доповіді члена земської управи П.А. Кондрацького, яку він представив у травні 1897 року на чергових земських зборах. Д.Є. Мазіров на той час був архітектором Одеського навчального округу і цілком зрозуміло, чому саме він міг робити проект будівлі чоловічої гімназії - просто це була його робота. У доповіді також зазначена сума, яку розрахував Мазіров для будівництва будівлі гімназії в 48 тис. рублів. На перший погляд начебто для такого великого будинку мало, але в матеріалах земських зборів часто зустрічаються кошториси на будівництво шкіл в різних населених пунктах Ананьївського повіту і в цих кошторисах будівництво нових двох-чотирикласних шкіл, найчастіше оцінюється між 3 - 5 тис. рублів, а тут у 10 разів більше, тому сума в 48 тис. рублів цілком реальна. З іншого боку в матеріалах засідання земських зборів за 1901-й рік я знайшов цікаву доповідь (ось її частина):


    З цієї частини ми можемо зробити висновок, що кошторис на будівництво міг переглядатись у бік збільшення і можливо неодноразово. Окрім цього ми можемо приблизно вирахувати, коли ж почалось будівництво будівлі чоловічої гімназії. Оскільки проект був представлений в липні 1897-го року, а в 1901-му році будівля вже будувалась, то початок будівництва припадає десь між 1898-м та 1900-м роками. Нажаль точного року коли почалось будівництво ніде не вказано, але навіть приблизно вирахуваного року початку будівництва достатньо. А от з завершенням геть все погано. Ну от не любили тоді люди писати про свої досягнення, навіть такі грандіозні, як завершення будівництва і відкриття нової будівлі чоловічої гімназії. Хоча приблизно вирахувати коли будівництво було закінчено також можливо, але про це в інших частинах статті.

    Повертаючись до особистості Демосфена Єгоровича Мазірова, можна додати таке, це був досить знаменитий архітектор, принаймні в нашому регіоні. В Одесі за його проектом збудовано понад два десятки різних будівель і оскільки він був архітектором Одеського навчального округу, то за його проектом в Одесі було збудовано дві чоловічі гімназії та у 1903-му році друга чоловіча гімназія в Кишиневі. Одеські краєзнавці та історики з гордістю показують та розповідають про будинки збудовані за проектом Д.Є. Мазірова. Так що, кому ще було робити проект будівлі Ананьївської чоловічої гімназії, як не людині, яка такі будівлі вже будувала - це по-перше, а по-друге - це елементарно був його  професійний обов'язок ;)

    Ще можна додати кілька цікавих фактів про цю людину:

  • Д.Є. Мазіров був племінником відомого російського художника Івана Костянтиновича Айвазовського.
  • Оскільки Демосфен Єгорович Мазіров і Федір Семенович Харламов практично ровесники і навчалися в одному навчальному закладі (Імператорська академія мистецтв у С.-Петербурзі), то з великою ймовірністю можна припустити, що вони були знайомі та спілкувалися. Тому Мазірову міг бути знайомий і син Федора Семеновича Володимир Федорович Харламов. І думаю, ні в кого не викликало б особливого подиву припущення, що роблячи проект Одеського поштамту та буваючи в Одесі Харламов, якщо не зупинявся у Мазірова, то, як мінімум бачився з ним, водночас обговорюючи професійні питання. Можливо Харламов і бачив проект нашої гімназії або хоча б знав про нього, можливо і висловлював про нього свою думку, але точно до проекту цієї будівлі він не має жодного стосунку.
    На закінчення хочу додати: сума в 60 тис. рублів яка на початку 1900-х виділялася для будівництва гімназії, не призначалася ні для добудови, ні для переобладнання або інших цілей, пов'язаних з чоловічою гімназією. На цю суму хотіли звести нову будівлю жіночої гімназії!!! А за такі гроші воно було б не гіршим за будівлю чоловічої гімназії. І про це буде наступна частина статті. Крім цього, були плани, проекти та почали виділятися гроші на педагогічний інститут, який мали перевести в Ананьїв із Сімферополя і на будівництво залізниці Березівка - Ананьїв - Бірзула. Але відомі події початку 20-го століття не дали реалізувати ці плани, що сильно вплинуло на подальший розвиток міста Ананьїв.

Далі буде...

============================================

Підготовлено за матеріалами:
" Постанови Ананьївського повітового земського зборів " , 1867-1916г.г.
М.І. Іващенко, "Історична записка Ананьївської гімназії (30 серпня 1872 р. - 30 серпня 1897 р.)", Ананьєв 1900
Моргун О.Л., Погорєлов О.А., "Будівля Одеського поштамту – пам'ятка архітектури історизму", Одеса 2009.
Матеріали Вікіпедії.


Коментарі