Ця будівля в нашому місті знайома кожному ананьївцю. Я сам з дитинства не одноразово чув, що в цьому будинку жив директор чоловічої гімназії Іван Матвійович Гаспль, але коли я почав цікавитись історією нашого міста, то натрапив на інформацію про те, що це зовсім не так. Про історію цього будинку я вже писав у Facebook на сторінці про старий Ананьїв, за що мене заблокували на цієї сторінці бо бачите я розповів про те, що зовсім не підходить деяким "зберігачам" історіі Ананьєва. Навідміну від цих "зберігачів", інших читачів історія цього будинку зацікавила, але з поправкою - "потрібні докази". Хочу сказати, що я НІКОЛИ не розповідаю про щось якщо не маю на те доказів. Така вже в мене натура - звик все перевіряти самостійно, а потім робити висновки. В цьому блозі я завжди намагаюсь розповідати історичні факти які базуються виключно на документальних доказах, тому і вирішив ще раз повернутись до теми про історію будинку бібліотеки. В цієї статті хочу навести декілька преконливих доказів після чого, я сподіваюсь, всі питання будуть зняті. В деталях можуть бути розбіжності між цією статтею та моїм дописом у Facebook, тому що той допис більше був схожий на "твір на тему", чим на історичний матеріал, але в головному нічого не зміниться.
Тим хто цікавиться історією міста Ананьїв дуже пощастило в тому, що збереглася мапа нашого міста від 1889 року і на якої показано яким було наше місто наприкінці 19-го століття, та щей з маштабною лінійкою. От з цієї мапи і почнемо, точніше з тієї частини яка відноситься до будівлі бібліотеки.
Спочатку давайте розберемось що ж тут зображено. Зразу можна побачити що будівля про яку йде мова (червона стрілка) була однією з чотирьох які знаходились на дворовому місті що належало землевласнику Марку Клементовичу Снітовському. Синім прямокутником я домалював прибудову якак зараз є. Коли зроблена ця прибудова не відомо, тай в кінці кінців це не так важливо. Якщо зробити виміри в масштабі на мапі, то розміри будівлі яка відмічена червоною стрілочкою співпадають з теперішніми розмірами бібліотеки. По моїм вимірам розміри будинку складають приблизно 10х17 метрів. Звістно є певна доля похибки +/- 1-1,5 метра, але така похибка особливо ні на що не впливає. Зелена стрілочка - це напевне флігель про який тут буде згадуватись. Рожева лінія це дерев'яний паркан яким було ваідгорожене дворове місце Снітовського від дворового місця чоловічої гімназії. Дворове місце праворуч від цього паркану належало землевласнику Володимиру Олексанровичу Флорінському і на початку 90-х років 19-го століття воно було придбане земством для чоловічої гімназії. Світла довга лінія якак йде перпендикулярно рожевій лінії - це теж огорожа яка була зроблена ще на початку існування гімназії.
Вся історія почалась у 1894 році коли Марк Клементович Снітовський звернувся в Ананьївське земство з проханням прибрати паркан який був збудований ще Флорінським:
 |
(Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1894-го року)
|
Напевне директор гімназії не погодився прибирати паркан, тому Снітовський у 1895 році знову звертається до земства з тим же проханням:
 |
| (Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1895-го року) |
В цієї цитаті вже більш детально сказано чому Снітовський хотів зняти паркан і чтому саме директор Ананьївської гімназії цього робити не хотів.
В 1896 році Снітовський знову звертається до земства з проханням прибрати паркан. Мабудь той паркан його ну дуже муляв, а земству ця історія мабудь так вже набридла, що земство вирішило розібратися в цьому більш докладніше. Снітовський навіть писав розписку що не буде здавати свое дворове місце таким мешканцям сусідство з якими було б не бажано для учнів гімназії. Але директор гімназії був невблаганним. Ну а що тут дивного - містечко невелике, всі один одного знають (як і зараз), тому Іван Матвійович Гаспль видко знав, що ці прохання навідь підкріпленні розписками-обіцянками насправді нічого не варті.
 |
| (Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1896-го року) |
Ось так з року в рік "бодалися" Снітовський с Гасплем, аж поки у 1899 році вони напевне дійшли згоди. Снітовський подав заяву в земство про продаж, а Гаспль подав прохання про придбання цього місця, мотивуя це тим, що це дворове місце вдається в двір гімназії і в наслідок наявності різних квартирантів в санітарному відношенні це місце навряд чи покращиться. Окрім того, цитата яка буде нижче важлива тим, що вказується точне розташування дворового місця Марка Снітовського, що в свою чергу відкидає можлівсть різних розмов про те, що вся ця історія якщо не придумана, то в крайньому разі не про те місце.
 |
| (Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1899-го року) |
Видно тогочасна бюрократія не дозволяла швидко вирішувати різні питання, тому це дворове місце було придбано за 8000 рублів в наступному році:
 |
| (Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1900-го року) |
Згідно з вищевказаною постановою придбане дворове місце мало б повністю перейти у власність гимназії у 1908-му році, але спочатку криза в країні яка почалась після Російсько-Японської війни 1905 року, а потім Перша Світова війна завадили цьому. Придбане місце в користування гімназії було передане, але властністю гімназії стало аж у 1916-му році.
 |
| (Цитата з архівних матеріалів земского зібрання від 1916-го року) |
Як відомо Іван Матвіович Гаспль був директором гімназії з 1881 по 1917 роки:
 |
| (Биографический словарь. Высшие чины Российской Империи (22.10.1721-2.03.1917), Т. 1) |
Зі всього вище сказаного можна зробити висновок, шо до 1900 року директор чоловічої гімназії ніяк не міг жити в будинку в якому зараз знаходиться бібліотека. Чи міг він жити в цьому будинку після придбання цього дворового місця? Ніяких точних даних про це нема. Особисто я думаю що навряд чи, з декількох причин:
- По-перше: до моменту купівлі дворового місця, Гаспль вже десь жив в Ананьєві на протязі 19-ти років і за такий великий час побут нормальної якості напевне вже був влаштований;
- По-друге: після придбання цього місця потрібно було привести його в порядок, тому що з санітарним станом тут було не дуже добре як було вказано вище, а як можна звернути увагу, того часу питання вирішувались дуже повільно.
- По-третє: з початку 90-х років 19 століття постійно йшла мова про гуртожиток для іншогоріх гімназистів, тому скоріш за все всі придбані приміщення могли використовуватись як гуртожиток, або в навчальному процесі.
Можливо вже після 1917 року інший директор жив в одному с цих будинків, але ми про це навряд чи будем мати якість відомості.
Отже, будівля де зараз знаходиться бібліотека - це одна с чотирьох будівель які розміщувались в дворі який належав Марку Клементовичу Снітовському і три з чотирьох не сильно відрізнялись за розмірами один від одного. Будівлі в цьму дворі здавались мешканцям поведінка яких, мягко кажучи не дуже добре впливала на учнів гімназії, тому парканом це місце було відгорожене ще Флорінським, а після нього і Гаспль ніяк не погоджувався цей паркан прибрати.
Можна ще додати таке: Якщо подивитись уважно то помітно, що будівля перебудовувалась мінімум один раз.
Наприклад:
- Будівля з різних боків виглядає по різному, плюс прибудова:
- Нижче добре видно що внутрішні стіни з обох боків були зроблені пізніше, але за одним і тим же методом будівництва, що і зовні, а значить робилось це приблизно в один час:
Ось така цікава історя цього гарного будинку. Тепер я впевнений, що питання щодо достовірності цієї історії зняті. Директор чоловічої гімназії Іван Матвійович Гаспль до 1900-го року в цьому будинку точно не жив, і дуже сумнівно що він в ньому жив після передачі до гімназії придбаного дворового місця. Так що, якщо хтось буде продовжувати розповідати байку про "будинок Гаспля", то ця стаття стане в нагоді, щоб розповісти як було насправді.
===========================================
Подготовлено по материаллам:
"Постановления Ананьевского уездного земского собрания", 1866-1916г.г.
Коментарі
Дописати коментар