Розповідаючи про нашого видатного земляка Євгена Харлампійовича Чикаленка, зазвичай згадують про Свято-Миколаївську церкву в селі Перешори, яка начебто була збудована в першій половині 19-го століття коштом родини Чикаленків. За часів Радянського Союзу церкву намагалися зруйнувати, але остаточно впоратись з цією спорудою не вдалося.
 |
Ось що можливо знайти про цю церкву в матеріалах опублікованих на різноманітних ресурсах:
У 1810 році в Перешорах сім'я Чикаленко виділила гроші на будівництво Свято-Миколаївської церкви. Будувалася церква з цегли, яку виготовляли біля неї з місцевого матеріалу. Будували всім селом: у вихідні дні всі його жителі збиралися на будівництво. У 1962 році церкву закрили, а сама будівля церкви проіснувала до 1985 року, коли церкву було зруйновано. Однак будували церкву добротно, тому повністю будівлю зруйнувати так і не вдалося. І зараз по дорозі з Мардарівкі в Перешори можна побачити величні руїни мальовничої церкви, яку зруйнували тільки за те, що її заснували представники роду Чикаленко…
Все начебто зрозуміло і що нового можна додати до цього? Але є нюанс... Нажаль, ні сам Чикаленко, ні його предки, до цієї церкви не мають прямого відношення. В часи коли жила родина Чикаленків в Перешорах цієї церкви тут взагалі не було. До цього висновку я прийшов зовсім випадково і зараз спробую це довести.
Зацікавившись постаттю Євгена Чикаленка я почав читати спогади та щоденники Євгена Харлампійовича. Цікавила мене не політична та громацька діяльність Чикаленка, бо про це написано і сказано дуже багато, а те якою людиною він був у побуті, його відносини з сім'єю, з товаришами, сусідами, робітниками та селянами. Матеріала багато, але кротенько скажу:
В побуті Євген Харлампійович був працьовитою, скромною, спокійною, розважливою, вихованою людиною, яку поважали всі, починаючи з родини та закінчуючи всіма хто його знав. Він завжди знаходив з селянами спільну мову та ніколи не принижував селянина, навчав їх прогресивним методам ведення господарства за що його поважали і в Перешорах і в Кононівці де він купив маєток у 1899 році. Правда недоброзичливці також були (основному такіж землевласники), але їх було так набагато менше, що про них і згадувати не потрібно
Окрім спогадів та щоденників самого Євгена Харлампійовича я придбав книжку:
В цієї книзі зібрані спогади про Чикаленка його сучасників, тих хто його знав та мали з ним справу тією чи іншою мірою. Є спогади дітей Чикаленка Ганни та Левка, робітника Павла Римарчука. Взагалі дуже цікава книжка.
Отже читаючи спогади дочки Євгена Харлампійовича Ганни Чикаленко-Келлер, які мають назву "Спогади про дитинство в Перешорах", я так був захоплений атмосферністтю тогочасного життя, що спочатку навіть не звернув увагу на цікаву інформацію. Наведу дві відскановані сторінки з цих спогадів:
В цих двох частинах є невеличкий опис самої церкви та місця де вона знаходилась. Водночас, в своїх "Спогадах" Чикаленко жодного слова не розповідає ні про саму церкву, яка знаходилась буквально поруч з його маєтком, ні про те, що його родина мала якесь відношення до побудови церкви в Перешорах, хоча він намагався якомога точніше розповісти історію своєї родини. Одне що Євген Харлампійович згадує про церкву це те, що його дід багато років був незмінним церковним старостою і буквально декількома словами він написав що "церква була поруч" з маєтком. Взагалі, вивчаючи постать Чикаленка у побуті в мене склалося таке враження, що Євген Харлампійович не був дуже набожною людиною і намагався не торкатись релігійної теми.
Ця інформація мене дуже зацікавила і я вирішив розібратися в цьому "церковному" питанні. Почав я з того, що знайшов 3-х верстові мапи зроблені у 1868-му році та за період 1914-1923-й роки. Ці мапи цікаві тим, що на них є мітки де були розташовані деякі будівлі у тому числі і церкви. Ось дві частини цих мап які мають відношення до Перешор:
Червоною стрілочкою я позначив де в різні часи знаходилась церква в Перешорах. Буквально зразу стає зрозумілим, що майже через півстоліття церква дивним чином змінила своє місцезнаходження. Для наочності, я поєднав дві мапи (по відміченим ярам) і зробив невеличку анімацію.
Дочка Чикаленка залишила опис перешорської церкви в якому йдеться про те, що церква була невелика з однією банею (такий собі різновид куполу) та окремо розташованою деревянною дзвіницею. Ганна Чикаленко-Келлер народилась у 1884-му році, а через десять років у 1894-му році родина Чикаленків переїхала до Одеси. Тому, взявши до уваги світлини зруйнованої церкви, стає однозначно! зрозумілим, що Ганна описує не ту церкву залишки якої зараз знаходяться в селі Перешори, а зовсім іншу, яка була розташована в іншому місці. Спираючись на опис наданий Ганною Чикаленко-Келлер не тільки самої церкви, а і місця де вона знаходилась, та використавши 3-х верстові карти я спробував відмітити на ресурсі Google Map місце де знаходилась церква і сам маєток Чикаленків. Ось що з того вийшло:
 |
На цьому плані зеленим колом я вказав де міг знаходитись маєток Чикаленків. Звістно я можу помилятись з цим місцем, в майбутньому я туди обов'язково поїду, щоб з'ясувати це точніше, але з місцем розташування старої церкви я не помилився. Також в Інтернеті я знайшов цікаве фото краєвиду, яке зроблене приблизно з того місця де знаходилась та сама стара церква.
На передньому плані видно посохле дерево, яке нагадує саме горіх. Ганна говорила про те що церква була оточена горіхами. Звісно це горіх не з 19-го століття, але це говорить про те що вони тут росли.
Взагалі, ні стилем, ні розмірами залишки перешорської церкви не відповідають церквам, які будувались на початку 19-го століття в невеликих селах. На щастя, в нашому краї до цього часу збереглася церква тих часів - це Свято-Троїцька церква, яка знаходиться в селі Троїцьке (церкві близько 200-сот років).
Напевне приблизно такий вигляд могла мати перша церква в селі Перешори в 19-му столітті.
Коли ж могла бути побудова церква залишки якої зараз знаходяться в селі Перешори? Поки відповіді на це питання мені знайти не вдалося, але я надії не втрачаю. Можна лише припустити, що друга церква в Перешорах була збудована замість першої десь на межі 19-го та 20-го столітть. Чи мав до цього будівництва відношення Евген Чикаленко? Можливо він допомагав і не тільки фінансово. Хоча родина Чикаленків 1894-го року переїхала до Одеси, сам Чикаленко кожного року приїздив до свого маєтку в Перешори, щоб вести господарство. Але в його "Спогадах" нема ніяких згадок про побудову церкви в селі Перешори (за переписом 1897-го року в Перешорах мешкало 635 осіб). В 1899-му році Чикаленко купив маєток в селі Кононівка на Полтащині, а маєтку в Перешорах вирішив потроху позбуватися, тому почав не поспішаючи продавати землю в Перешорах і все більше занурювався в політичну та громадську діяльність. В останнє Євген Чикаленко приїздив в Перешори влітку 1917 року.
Тепер можна зробити деякі висновки:
1. В 19-му столітті в селі Перешори була інша церква, яка знаходилась зовсім в іншому місті. Чи будувалась ця церква коштом виключно родини Чикаленків? Однозначно ні. Поясню чому я так вважаю. Дід Евгена Чикаленка Іван народився наприкінці 18-го століття і невдовзі після цього його родина переїхала на Херсонщину. Коли родина Чикаленків переїхала до Перешор не відомо. Чикаленко лише згадує великих землевласників, які жили тоді в самих Перешорах і поряд з ними. Серед тих землевласників був Пантелеймон Бан на дочкі якого оженився дід Іван, після чого сам став дрібним землевласником. Тобто, на той час в Перешорах і поряд з ними вже жили заможні люди, які цілком могли збудувати церкву своїм коштом (кому ж ще будувати церкву як не заможним землевласникам). Чи приймав в цьому участь дід Іван? Напевне так. Але те що церква будувалась виключно коштом Чикаленків малоймовірно, тому що доказів тому нема ніяких. Повторюся: Одне що згадує Евген Чикаленко це те, що його дід багато років був церковним старостою.
2. Залишки церкви, які зараз є в селі Перешори - це залишки другої церкви, яка була збудована на межі 19-го та 20-го столітть. Чи ця церква будувалась коштом Евгена Чикаленка? Навряд чи. Тому що на той час родина Чикаленко жила в маєтку в Кононівці і в Києві. За спогадами самого Євгена Харлапієвича маєток в Перешорах він використовував в основному для фінансування своєї родини та громадсько-політичної діяльності. А от допомогти в будівництві і не тільки матеріально Чикаленко цілком міг.
3. Якщо його предки і він сам брали участь в будівництві церков, то чому він про це не згадує? На це питання важко відповісти. Наприклад, переїхавши до Кононівки Чикаленко дав селянам 1000 рублів для переносу тамошньої церкви ( і то це була лише половина суми), але про це згадує лише його робітник Павло Римарчук, якого він забрав з Перешор до Кононівки на посаду керуючого маєтком. Чому сам Євген Харлампійович про це зовсім не згадує - є загадкою, хоча в своїх "Спогадах" детально розповідає про своє життя і спілкування с селянами і в Перешорах і в Кононівці? Можна лише припустити, що після смерті його восьмирічної доньки у 1895-му році, у нього міг статися якись релігійний злам в результаті чого Евген Харлампійович не хотів торкатись релігійної теми в будь-якому її вигляді. Звістно, про злам це лише моє припущення.
Виходячи зі всього вище сказаного можна сказати:
- Залишки церкви, які зараз знаходяться в селі Перешори, це залишки другої церкви, яка була збудована набагато пізніше замість першої.
- Нема ніякого сенсу казати, що і перша і друга церкви збудовані виключно! коштом родини Евгена Харлампійовича Чикаленка.
Якого розміру була церква руїни якої зараз залишились в Перешорах? Використавши ресурс Google Map, я привів до одного масштабу зображення залишків перешорськой церкви та двох церков які знаходяться в місті Ананьїв, це Свято-Успенський храм на Першій дільниці та собор Олександра Невського. Виявилось, що перешорська церква, коли вона була не зруйнована, за розмірами була подібна Свято-Успенському храмові на Першій дільниці міста Ананьїв.
Коментарі
Дописати коментар