Про нашого видатного земляка Євгена Харлампійовича Чикаленко написано вже досить багато статей і книжок, на YouTube можна знайти відеоролики. Дуже добре, що постать Є. Чикаленка поступово вертається з забуття. Здавалося б, що нового можна додати до всього що вже відомо? Але все ж таки нема, нема та і натрапляєш на якісь нові цікаві факти. От на такий цікавий факт я натрапив вивчаючи щомісячник "Херсонські Єпархіальні відомості", який виходив друком з 1860-го по 1918-й роки.
Відомо, що Евген Чикаленко разом зі священником Миколаїської церкви села Перешори отцем Антонієм Трехбратським відкрив церковно-парафіяльну школу. Ось скрін сторінки зі "Спогадів" Евгена Харлапіойвича:
Але в своїх "спогадах" Євген Чикаленко не згадав цікавий факт. В "Херсонських Єпархіальних відомостях" вказано, що у 1894 році Євген Чикаленко був обраний членом Церковно-парафіяльного опікунства:
 |
У 1895 році Євген Чикаленко пожервував закладний лист (така собі облігація) в 1000 рублів на Перешорську школу:
В тому ж 1895 році Училищна Рада при Найсвятішому Сеноді нагородила Євгена Харлампійовича книгою "Біблія":
Те що в цьому повідемлені вказаний 1884 рік, це є помилкою. Насправді повинен бути вказаний 1894 рік. Взагалі в цих "відомостях" є досить багато всіляких дрібних друкарських помилок. Наприклад, в деяких номерах село Перешори називають Переторами, тому це явно друкарська помилка.
В відомостях за 1897 рік стає більш зрозумілим, що Чикаленко не просто пожертвував кошти, а зробив внесок в розмірі 1000 рублів на проценти від якого існувала школа:
Цікаво, що в цих документах Евгена Харлампійовича називають дворянином, тому дворянський титул він таки успадкував від батька.
Ще можна додати невеличку інформацію про священника Трехбратського і Перешорську школу. При школі був сад площею 600 кв. сажень, що дорівнює 2704 кв.м (приблизно третина футбольного поля). В цьму саду священних навчав прихожан садівництву і планував ввести в школі навчання садівництву та зробити розплідник для рослин:
Все викладене вище дісно є новими та невідомими фактами про які не згадують ні Євген Чикаленко ні його діти в своїх "спогадах". Так по краплинкі відновлюеться історія постаті Евгена Харлампійовича Чикаленка не тільки як українця-патріота та громадського діяча, але і як простої людини.
Пошуки тривають...
Коментарі
Дописати коментар