Після перекладу та редагування мого дослідження "ананьївського періоду" в житті Івана Максимовича Піддубного я зрозумів, що це дослідження буде не повним, якщо не торкнутись Ананьївського спортклубу початку 20-х років, про який згадував Іван Солоневич в своєї статті про Піддубного. Точніше не самого спортклубу, а будинку де він міг бути розташований.
Спочатку я опублікую два малюнка-схеми. Перший я взяв в Ананьївському Будинку культури з інформаційного куточка, який розповідає історію про Піддубного в Ананьєві. Червоною стрілочкою відмічена будівля спортклубу, а синьою будівля Будинку культури:
 |
Другий малюк я взяв близько року назад у Facebook з публікації на ту ж тему. Тут відмічати нічого не потрібно бо і так відмічено те що треба - червоною стрілочкою будинок спортклубу. Можна тільки ще зауважити, що червоним кольором відмічена штриховка, яка показує як до старого будику прибудували наприкінці 60-х років ту частину де зараз знаходиться фойє та концертна зала:
Масштаб трішечки не той, але все рівно з цих малюнків-схем можна зрозуміти, що нову частину прибудували замістього другого будинку. Саме цей будинок в історіі про Піддубного автор "краєзнавчої розвідки" називає тим самим спортивним клубом в якому працювали тренерами Іван Піддубний та Іван Солоневич.
Уважно роздивимось плани "спортклубу" на обох малюнках-схемах. Видно, що вони дещо відрізняються, ну то не важливо, бо цілком зрозуміло, що для малюнку-схеми в інформаційний куточок автор малюнку-схеми віднісся більш ретельно. Тому уважно роздивимось перший малюнок-схему, на якому зліва внизу намальований план будинку "спортклубу". Любі друзі - вам цей план нічого не нагадує? Не знаю як кому, а мені цей план більше нагадує учбові класи, гуртожиток або кабінети якоїсь установи. Зрозумівши це і зпівставивши всі малюнки я звернувся за консультацією до професіонала - нашого метра будівницва Андрія Андрійовича Берновеги. А цікавило мене таке: якими були в старовинних ананьївських будівлях товщина стін, та ширина віконних і дверних прорізів, а потрібно мені було це для того, щоб розрахувати розміри самої будівлі та восьми кімнат і коридору зображених на плані. Отримавши від Андрія Андрійовича допомогу, я спробував порахувати і в мене вийшов доволі цікавий результат - розміри восьми кімнат складали приблизно 3х4 метри! Звісно, при використанні такого неточного плану, похибка буде обов`язково, але вона може складати не більше 0,5-0,7 метра. Чому я так думаю - тому що на планах вказана кількість вікон та дверей, а якщо кількість точна, то сильніше помилитись навряд чи можливо, окрім того в мене є сучасний план будівлі Ананьївського Будинку культури з усіма розмірами.
Що це нам дає? А те що в кімнаті такого розміру я можу собі уявити заняття шахами чи шашками, ну ніяк не заняття з боротьби чи якогось іншого активного виду спорту. А от якусь канцелярію, гуртожиток чи учбове приміщення - можна уявити легко. Сперечатись я не буду, після того жаху що накоїли Громадянська війна та "Воєнний комунізм", а потім Друга Світова війна пристосувати для занять спортом могли будь яке приміщення, лише б зайняти чимось дітей, але дуже малоймовірно, що це могло бути в 1920 - 1921 роках. Повернемось до цитати зі статті Івана Солоневича в якій він описуючи "спортклуб" говорить більше за якусь канцелярію, ніж за місце де займаються спортом:
Що мав на увазі Солоневич називаючи спортклуб "утлым убежищем" не зовсім ясно, але я гадаю це не відноситься саме до цього будинку, бо так назвати будинок якому всього десяток років навряд чи можна, навить якшо цей будинок і пережив Громадяньску війну. Тому скоріш за все, якщо це про будинок, то явно не про цей.
Коментарі
Дописати коментар