Довідкова записка
Євген Чикаленко і збірка «300 найкращих українських пісень»
У «Спогадах (1861–1907)» Євген Чикаленко кілька разів прямо пов’язує себе зі збіркою «300 найкращих українських пісень» і описує походження частини вміщеного в ній матеріалу.
1. Пряме авторське свідчення
На с. 18, згадуючи записану в Перешорах пісню про Катерину II, Чикаленко дає примітку: «Див. мій збірник “300 Найкращих Українських Пісень”, стор. 38, вид. “Вік”, Київ, 1904 р.»
Формулювання «мій збірник» прямо засвідчує, що Чикаленко вважав це видання власною упорядницькою працею.
2. Перешорські записи
Ще одне підтвердження міститься на с. 88: Чикаленко згадує, що записані ним та кузиною Настею пісні згодом видавництво «Вік» надрукувало окремим збірником — «300 пісень».
3. Хронологія видань: від 200 до 300 пісень
1897, Одеса — «200 найкращих українських пісень». Ранню збірку видано з означенням «Уложив Є. Чикаленко». Це самостійне попереднє видання, яке не слід формально називати першим виданням «300 найкращих українських пісень».
1904, Київ — «Триста найкращих українських пісень», видавництво «Вік», «Селянська бібліотека», № 39. Це перше видання збірки вже на 300 пісень. Частина матеріалу продовжує ранню фольклорно-збирацьку працю Чикаленка, зокрема його записи з Перешор.
1907, Київ — бібліографічно зафіксоване наступне видання «Триста найкращих українських пісень». Оскільки видання 1904 року є першим, а видання 1914 року прямо позначене як третє, видання 1907 року відповідає другому виданню; однак у доступному бібліографічному записі позначення «вид. 2-ге» не наведене.
1914, Київ — «Триста найкращих українських пісень», видання 3-тє, видавництво «Вік», 240, [4] с. Саме це видання нині повністю оцифроване Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого.
Отже, простежується послідовність:
- «200 найкращих українських пісень» (1897)
- розширена й перероблена збірка «300 найкращих українських пісень» (1904)
- наступне видання 1907 року
- третє видання 1914 року. Водночас без повного посторінкового зіставлення збірок 1897 і 1904 років не можна стверджувати, що до 200 старих пісень було механічно додано рівно 100 нових.
4. Місця зберігання відомих оригінальних примірників
1897, «200 найкращих українських пісень» — примірник цієї рідкісної збірки був представлений у Музеї книги і друкарства України (Київ) на виставці, присвяченій Євгенові Чикаленку. В описі виставки збірку названо серед видань музейної колекції. Інших надійно підтверджених місць зберігання примірника 1897 року у відкритих каталогах поки не встановлено.
1904, «Трыста найкращых украинськых писень» — Міжнародний зведений каталог-репертуар української книги НБУВ фіксує примірники у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Інституті історії України НАН України (ІІУ) та Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка (ХДНБ).
1907, «Триста найкращих українських пісень» — у зведеному каталозі НБУВ видання зафіксоване за бібліографічним джерелом (КУКІН, 1913, с. 48), але конкретна бібліотека або музей, де нині зберігається оригінальний примірник, у цьому записі не вказані. Тому місце зберігання примірника 1907 року поки слід вважати не встановленим.
1914, «Триста найкращих українських пісень», вид. 3-тє — примірники зафіксовані у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого та Науковому товаристві імені Шевченка в Нью-Йорку. Примірник НБУ ім. Ярослава Мудрого оцифрований і доступний в електронній бібліотеці «Культура України».
Джерела для місць зберігання: «Міжнародний зведений каталог-репертуар української книги, 1798–1923», т. 2: 1904–1916 (НБУВ, 2019), записи № 429, 2272, 7978; електронна бібліотека «Культура України» НБУ ім. Ярослава Мудрого; опис виставки Музею книги і друкарства України «Україну та її народ він любив більше, як себе».
Коментарі
Дописати коментар