ХРОНОЛОГІЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА НАПРЯМКУ

 ХРОНОЛОГІЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА НАПРЯМКУ

Балта — Котовськ — Ананьїв, 

22 липня — 11 серпня 1941 року

Складено за довідкою «АНАНЬЇВ НА ЛІНІЇ ВІДСТУПУ». 

Котовськ — сучасний Подільськ.

Дата	Балта	Котовськ	Ананьїв	Загальний розвиток подій
22–27 липня	Противник наближався до Балтського напрямку. 26 липня контратаки 9-ї армії тимчасово відтіснили його на північ.	Котовськ діяв як великий залізничний і оперативний вузол. Із 24 липня до його району терміново перекидали 150-ту стрілецьку дивізію, але частину її сил відразу спрямували під Дубоссари.	Місто залишалося в тилу й безпосередньо в бойових діях не фігурувало.	Війська 9-ї армії розтягувалися між Котовським і Дубоссарським напрямками; дивізії вступали в бій окремими полками.
28 липня	За фронтовим журналом, противник зайняв Балту, Мирони, Мошняги та Євтодію.	Виникла загроза обходу Котовського напрямку через розрив між 18-ю та 9-ю арміями, який досяг 20–25 км.	О 1:40 наказано до ранку 30 липня перекинути 51-шу стрілецьку дивізію до району Ананьєва як резерв фронту.	Ананьїв уперше з’явився в документах як великий оперативний вузол, розташований позаду лінії Балта — Котовськ.
29 липня	Балта знову зазначена як зайнята противником; бої на стику двох армій продовжувалися.	Загроза Котовську посилювалася через розширення прориву та дії рухомих груп противника.	До вечора 51-ша дивізія рухалася до Ананьєва, але о 21:25 її перенаправили до району Леніно — Бурилове — Мазурове — Криве Озеро.	Ананьїв залишився проміжним пунктом маршу, але перестав бути кінцевим районом зосередження 51-ї дивізії.
30–31 липня	На Балтському, Кодимському та сусідніх напрямках точилися бої з перемінним успіхом. Німецьке командування розглядало Балту як важливу базу постачання, хоча безперервний контроль над містом джерелами не доведений.	Рухомі танкові, мотоциклетні й моторизовані групи противника обходили опорні пункти та загрожували дорогам і штабам. Небезпека для Котовська ставала безпосередньою.	Станом на 20:00 31 липня в Ананьєві перебували 263-й стрілецький полк і окремий розвідувальний батальйон 51-ї дивізії. Штаб дивізії знаходився у Валегоцуловому, інші частини були розтягнуті на марші.	51-ша дивізія не зосередилася в Ананьєві повністю, а продовжувала рух до Кривого Озера.

Карта-схема 1. Рух 51-ї стрілецької дивізії через Валегоцулове до району Ананьєва
 та наростання загрози Балті й Котовську, 22–31 липня 1941 року.

Дата	Балта	Котовськ	Ананьїв	Загальний розвиток подій
1–2 серпня	9-та армія мала обороняти рубіж Балта — Котовськ — Дайбани.	Котовський напрямок доводилося прикривати одночасно з проведенням контрудару біля Дубоссар.	51-шу дивізію, яка пройшла через Ананьївський район, підпорядкували 9-й армії та спрямували на Дубоссарський напрямок.	Резерв відводився від напрямку Балта — Котовськ саме тоді, коли загроза з півночі швидко зростала.
3 серпня	74-та стрілецька дивізія тримала ділянку північніше Балти й Мошняг. Німецькі та румунські частини готували новий наступ у районі міста.	Після захоплення противником Первомайська відкривалися дороги до Кривого Озера, Балти й Котовська з півночі.	9-та кавалерійська дивізія здійснювала марш через Ананьїв і Свято-Троїцьке до району Константинівка — Новоселівка.	Ананьїв використовувався як вузол переміщення рухомих частин, але ще не був основним бойовим рубежем.

Карта-схема 2. Рубежі правого крила 9-ї армії, переміщення 51-ї стрілецькоїта 9-ї кавалерійської дивізій

 і загроза після захоплення Первомайська, 1–3 серпня 1941 року.

Дата	Балта	Котовськ	Ананьїв	Загальний розвиток подій
4 серпня	Противник скористався відходом 2-го кавалерійського корпусу з Котовського напрямку, перейшов у наступ на фронті Познанка — Балта — Мошняги — Тимків і знову оволодів Балтою.	Відкрився шлях до Котовська. 9-та армія терміново перегруповувалася, щоб закрити залишену кавалерійським корпусом ділянку.	Бойове розпорядження вже визначало рубіж Гвоздавка — Ананьїв — станція Мардарівка як можливу наступну лінію оборони. До кінця дня 74-та дивізія почала відхід на рубіж Ананьїв — Гандрабури.	74-та дивізія вступила у зустрічні бої біля Жеребкового, висоти 326,0 і Нового Труду, не встигнувши повністю розгорнутися. Ананьївський район став безпосередньою смугою відступу.
5 серпня	Після остаточного прориву біля Балти противник розвивав наступ на південний схід.	Котовськ був сильно атакований із півночі німецькими та з північного заходу румунськими частинами. До кінця дня місто було зайняте противником.	Правий фланг 9-ї армії та 48-й стрілецький корпус почали відхід на рубіж Нова Георгіївка — Ананьїв — Гандрабури — Мардарівка.	Втрата Котовська перетворила Ананьїв із тилового й транспортного вузла на один із головних рубежів відступу.

Карта-схема 3. Втрата Балти й Котовська, зустрічні бої 74-ї стрілецької дивізії біля Жеребкового
 та її відхід до Ананьєва й Гандрабур, 3–5 серпня 1941 року.

Дата	Балта	Котовськ	Ананьїв	Загальний розвиток подій
6 серпня	Балта залишалася в тилу наступаючих німецько-румунських військ.	Після втрати Котовська радянські частини відходили на південний схід, переслідувані рухомими групами противника.	На 14:00 74-та дивізія займала лінію Нова Георгіївка — Ананьїв, а 150-та дивізія відходила до міста. До кінця дня 74-та дивізія знаходилася біля південної околиці Ананьєва, а 150-та вже висувалася звідси до Троїцького. Частини німецької 22-ї піхотної дивізії вели бої поблизу Ананьєва.	Через місто одночасно проходили бойові частини, ар’єргарди, тилові підрозділи та колони, що відступали.
7 серпня	У районі Любашівки діяло свіже румунське кавалерійське з’єднання, позначене в документі як «2 кк румын»; його точна ідентифікація лишається непевною. Біля Піщаної фіксували частини 2-го гірськострілецького корпусу, зокрема 2-гу гірськострілецьку бригаду.	На Котовському напрямку штаб фронту оцінював сили противника приблизно до шести піхотних дивізій із танками. Котовськ уже знаходився позаду передових частин противника, які розвивали наступ у бік Ананьєва та Південного Бугу.	На ранок 74-та дивізія стояла на рубежі Нова Георгіївка — західна околиця Ананьєва. Інше зведення на кінець дня називає рубіж Петрівка — південно-західна околиця міста. Точна година залишення Ананьєва невідома.	Зведення на ранок 7 серпня подає повне розташування 9-ї армії: передовий загін — Дмитрівка — Петрівка; 74-та дивізія — Нова Георгіївка — західна околиця Ананьєва; 176-та — Кочурівка — Кондратівка; 51-ша — Мардарівка — Перехрестове; 30-та — Гедеримона — Богданове (Богданове виключалося), з переходом до Приморської армії; 150-та — Новоселівка; підрозділи Рибницького УР під командуванням генерал-майора Рижова — гай північно-східніше Валегоцулового. Основні сили 9-ї армії планомірно відходили.
Ніч із 7 на 8 серпня	—	—	Відповідно до директиви Південного фронту, частини 9-ї армії мали розпочати форсований відхід, прикриваючись сильними ар’єргардами.	Ананьїв не планували перетворювати на довготривалий оборонний район — це був проміжний рубіж загального відступу до Південного Бугу.
8 серпня	Балта залишилася позаду радянських військ.	Котовськ залишився позаду радянських військ. Через прорив противника до Вознесенська виникла загроза перехоплення переправ через Південний Буг. Розвідзведення № 83, складене о 6:00, оцінювало сили противника на Котовському напрямку вже до десяти піхотних дивізій.	48-й стрілецький корпус мав відірватися від противника й відходити далі на схід. Донесень про точне становище 74-ї та 51-ї дивізій на кінець дня не надійшло. Те саме розвідзведення стверджувало, що до кінця 6 серпня противник нібито зайняв Новогеоргіївку й Селиванівку та просувався на Гандрабури, але це не цілком узгоджується з радянськими даними про рубіж 74-ї дивізії на ранок 7 серпня. Остаточний контроль над Новогеоргіївкою в цей час лишається непевним.	На цій даті точна місцева реконструкція моменту залишення Ананьєва обривається. Однак дивізійний документ дозволяє простежити подальший відступ 74-ї стрілецької дивізії.

Карта-схема 4. Ананьївський рубіж, розташування з’єднань 9-ї армії та підрозділівРибницького укріпленого району
на ранок 7 серпня, а також початок відходу до Південного Бугу, 6–8 серпня 1941 року.

Дата	Балта	Котовськ	Ананьїв	Загальний розвиток подій
Після 8 серпня	Балта вже перебувала в тилу наступаючих німецько-румунських військ.	Котовськ залишався позаду радянських частин, які відходили до Південного Бугу.	Після відходу від Ананьєва частини 74-ї дивізії рухалися через Шимкове — Троїцьке (у документі також «Волконське») — Калесівку — Миколаївку — Карлсруе; ар’єргарди билися з передовими частинами противника.	Точну дату цього епізоду довідка не встановлює. 360-й стрілецький полк 74-ї дивізії в повному складі потрапив в оточення в районі Макеєве — Морозове — Мостове — Ляхове. Полк двічі виривався з кільця. Потрапивши в оточення втретє того самого дня, полк як організована частина прорватися вже не зміг; вийшли лише невеликі групи. 10–11 серпня радянська авіація діяла по силах противника біля Мостового й Ляхового, що опосередковано підтверджує активні бої в цьому районі.

Стислий підсумок

Балта стала першим вузлом, за який велися повторні бої наприкінці липня; 4 серпня її остаточна втрата відкрила шлях до Котовська.

Котовськ був зайнятий противником до кінця 5 серпня після сильної атаки.

Ананьїв 28 липня визначили районом зосередження резерву, 31 липня він став проміжним пунктом маршу 51-ї дивізії, а 4–7 серпня — безпосереднім бойовим рубежем і вузлом відступу 9-ї армії.

360-й стрілецький полк після відходу 74-ї дивізії від Ананьєва тричі опинявся в оточенні в районі Макеєве — Морозове — Мостове — Ляхове. Після двох проривів третє оточення призвело до фактичного розгрому полку як організованої частини.

Довідка не підтверджує окремого тривалого вуличного бою в Ананьєві та не дозволяє визначити точний час залишення або зайняття міста.