Будівництво Ананьївської чоловічої гімназії: перші документальні відповіді

Опубліковано –

АРХІВНА ЗНАХІДКА

Попередня ознайомча публікація за матеріалами справи
Департаменту народної просвіти


Обкладинка справи «Про спорудження будівлі для Ананьївської чоловічої гімназії».
Справу розпочато 24 лютого 1898 року, завершено 21 січня 1904 року


Сім опрацьованих аркушів вже дозволяють уточнити хронологію спорудження будівлі чоловічої гімназії, ім'я автора проєкту та остаточно розділити дві різні частини будівлі — церкву та актову залу.

Від припущень — до документа

    Історія будівлі Ананьївської чоловічої гімназії багато років обростала нічим не підтвердженими переказами, а іноді і відвертими фантазіями. Різні автори називали різні строки будівництва, приписували проєкт кільком архітекторам, а гімназійну церкву нерідко ототожнювали з актовою залою. Копії аркушів із великої справи Департаменту народної просвіти дають змогу перевести цю розмову з площини здогадів у площину документів.

    Повне дослідження документів ще попереду: справа налічує понад триста файлів. Однак вже ця невелика добірка фіксує основні етапи — від порушення питання про будівництво до освячення церкви у новому приміщенні.

Хронологія, яку вже можна відновити

У дужках дата за новим стилем

  • 24 лютого 1898 року (8 березня) — відкрито відомчу справу про спорудження будівлі для Ананьївської чоловічої гімназії.
  • 17 травня 1899 року (29 травня) — особисто Імператор Микола II, найвищим рішенням затвердив виділення з державної скарбниці 60 000 рублів на будівництво.
  • 1900 рік — після затвердження підряду розпочалися будівельні роботи; за наявним описом, фактично вони стартували навесні.
  • 4 лютого 1902 року (17 лютого)  — директор гімназії повідомив, що спорудження будівлі вже завершено; вона оглянута будівельною комісією.
  • 1902–1903 роки — тривало внутрішнє облаштування: окремо церкви, окремо актової зали та аванзалу.
  • 19 грудня 1903 року (1 січня 1904 року)  — телеграма сповіщає про освячення церкви в новій будівлі; це є переконливим орієнтиром завершення облаштування і фактичного введення комплексу в дію.
  • 21 січня 1904 року — діловодство у справі завершено.

Два ключові документи хронології

Рішення від 14 травня 1899 року про виділення 60 000 рублів.


Повідомлення від 6 лютого 1902 року:
за донесенням директора від 4 лютого будівлю вже завершено.

Автор проєкту названий прямо

    Один із найважливіших аркушів датований 18 березня 1902 року. У ньому безпосередньо сказано: «по проекту бывшего окружного архитектора Мазирова». Отже, автором проєкту нового гімназійного будинку був Демосфен Мазиров — колишній окружний архітектор Одеського навчального округу.

    Це формулювання має принципове значення. Воно походить не з пізнішого переказу і не зі стилістичного порівняння фасадів, а з офіційного листування установи, що супроводжувала спорудження. Тому поширені атрибуції Харламову, Марченку чи Харченку слід відкласти: у наявному документі авторство зафіксоване однозначно.


Лист від 18 березня 1902 року з прямою вказівкою:
будівлю споруджено за проєктом колишнього окружного архітектора Мазирова


Важливо: ще у 2021 році ім’я Мазирова вже розглядалося серед можливих авторів. Тепер припущення отримало пряме документальне підтвердження.

Церква й актова зала — не одне приміщення

    Ще одне суттєве уточнення стосується внутрішнього планування гімназії. В офіційному листуванні ці приміщення описані окремо й у різний час

Йдеться про внутрішнє оздоблення церкви, влаштованої у новому будинку гімназії.
Роботи пропонувалося доручити художникові Шважкевичу.


Окремо порушено питання про художнє оздоблення актової зали й аванзалу у щойно спорудженій будівлі.

    Таким чином, ототожнення актової зали з домовою церквою не узгоджується з документами. Навесні 1902 року планували й кошторисували оздоблення саме церкви, а влітку 1903 року — актової зали та аванзалу. Це різні об’єкти внутрішнього облаштування, кожен зі своїм рішенням, роботами й фінансуванням.

Документальний висновок: актова зала та гімназійна церква були різними приміщеннями. Саме ця обставина змінює усталене пояснення історії будинку.

Коли будівля була повністю готова?

    У лютому 1902 року основний будівельний етап уже вважався завершеним. Проте подальші документи показують, що внутрішнє облаштування окремих приміщень тривало. Тому одна дата не може однаково точно позначати і завершення стін та корпусу, і повну готовність гімназійного комплексу.

    Телеграма, прийнята 19 грудня 1903 року, надіслана «з нагоди освячення в новій будівлі гімназії церкви». Педагогічна колегія, представники земства й міста називали це урочистою подією. Саме грудень 1903 року обґрунтовано вважати завершальним рубежем: церкву освячено, а пізніших будівельних робіт у наявній частині справи вже не зафіксовано. Водночас формальне діловодство тривало до 21 січня 1904 року.


Телеграма, прийнята 18 грудня 1903 року, з нагоди освячення церкви у новій будівлі гімназії

Що вже можна стверджувати

  • Процес спорудження мав кілька різних дат: відкриття справи, затвердження коштів, початок робіт, завершення корпусу, закінчення внутрішнього облаштування та закриття діловодства.
  • Проєкт будівлі належав окружному архітектору Демосфену Мазирову — це прямо зазначено в офіційному документі.
  • Церква й актова зала були окремими приміщеннями, а їхнє оздоблення оформлювалося різними рішеннями.
  • Найточніше датувати завершення основного будівництва лютим 1902 роком, а повне введення облаштованої будівлі в дію — груднем 1903 року.

    Це лише перше знайомство зі справою. Опрацювання понад трьохсот аркушів ще додасть імена підрядників, кошториси та подробиці перебігу робіт. Але головні орієнтири історії будівлі вже мають документальну опору.

Архівні документи не просто додають нові подробиці — вони змінюють саму рамку розповіді про Ананьївську чоловічу гімназію.

Коментарі

Дописати коментар